"Чоловіків від мене ніби щось відвертає, — пише 35-річна Світлана з міста Бориспіль на Київщині. — Толкових багато попадається. Подарунками завалюють, у коханні признаються. А місяць-два проходить, і вони самі зникають, на дзвінки не відповідають, поводяться, ніби не знайомі. Мені сни гарні сняться, але вони ніколи не збуваються. А погані — одразу. Чи вийду я заміж і чи народжу першій доньці сестру або братика?"
Листи коментує столичний біоенергетик 52-річна Валентина Гавура. Кладе на стіл фото Світлани — рудоволосої жінки з обручем на голові. Навколо розкладає чотири карти з колоди — два "валети", "король" і "десятка".
— Вам судилося вийти заміж за чоловіка старшого на 10–12 років. Службовий роман може закінчитися весіллям наступного літа. Симпатії добиватимуться молодші за вас, але не варто чекати від них більшого, ніж флірт. Вдруге станете мамою у 39 років.
"Після Великодня будемо мати поминальний тиждень, — пише 42-річний Андрій Олександрович з Рівненщини. — Торік зі священиком посперечався. Він заборонив обідати на кладовищі після поминок, не дозволяє залишати на могилах паски. Батьків поховав 20 років тому. Всі роки залишали пасочки на кладовищі. На могилі навіть стоїть тарілка. Що тепер нести на цвинтар?"
— Померлі не мають потреби у продуктах харчування. Краще помолитися і дати милостиню за них. Такою милостинею і є ті продукти, що приносимо на панахиду, та гроші, які роздаємо жебракам. На кладовищі можна тільки молитися. Пити і їсти — гріх. Нести на цвинтар їжу можна лише для того, щоб роздати її бідним. Продукти не можна класти на могилу, посуд теж не потрібен.
"Сина з дружиною познайомила сама і тепер дуже про то жалію, — пише Катерина Андріївна з Полтави. — Тоді в гуртожитку вахтеркою працювала. А вона була не дівчина, а золото. Дуже мені полюбилася. Діму з нею звела. Через півроку весілля зіграли. Вже 10 років живуть у шлюбі, мають двоє діток. Меншу онучку бачила востаннє на її ж хрестинах. Невістка сина проти мене налаштувала. Я квартиру двокімнатну їм оставила, а вона, невдячна, на поріг не пускає. Дитину мою як підмінила. Через неї і роботу втратив. Чим вона його причарувала?"
Надсилає весільне фото сина. Знімок датований груднем 2003 року.
— Невістка проти вас сина не налаштовувала, — біоенергетик сканує рукою знімок. — Дітей від себе відсторонили ви, коли почали втручатися у сімейне життя. Зумійте переступити через образи і гордість, аби повернути довіру дітей.
"З хати почали пропадати гроші, — розказує Євген Олегович, 39 років. — Все сталося після того, як у спальні зробили ремонт. Зірвали дерев'яну підлогу, а під нею знайшли гніздо пташки. Жінка змела його на лопату і винесла надвір. Викинула за собачу буду. Наступного ранку з подвір'я зник пес. Не знайшли до цих пір. У жінки руки всипало прищами".
— Гніздо під підлогою сховали люди, які зводили будинок. Воно було заговорене, символізувало міцну сім'ю і достаток. Викидати такі речі не варто, бо вони мають велику силу. Через це може перевестися господарство, у хаті не триматимуться цінні речі та гроші.
"Племінника поховали два роки тому, — розказує киянка Ольга Юріївна, 34 роки. — Він помер у чотири місяці, не встигли дитину похрестити. Хочемо поставити на могилі пам'ятник, але не знаємо, чи можна хрест, якщо дитина не була охрещеною".
— Хрестів не ставлять на могилах нехрещених і самогубців. Молитися за упокій душі нехрещеного немовляти потрібно в домашніх молитвах. У церкві таких не відспівують і панахиди не правлять.
4 
35413
Коментарі