"Попросила зважить дві картоплини. Казала, суп хоче зварить"

2

На сільськогосподарських ярмарках цього року замість ковбаси купують сало, червоної риби – обрізки лосося

– Картопля з Рівного – найсмачніша у світі, – припрошує покупців 23-річний Олександр Демедюк на сільськогосподарському ярмарку біля столичного Куренівського парку в суботу 17 січня.

Перед білою "Газеллю" Олександр виклав гору мішків з картоплею. Бере за кілограм 4,5 грн. Поряд у ящику лежить купка моркви по 5 грн/кг.

– Купують мало, – Демедюк складає на грудях руки в чорних рукавицях. – Торік картоплю продавали по 7–8 гривень, а брали краще, ніж тепер. Минулого літа врожай видався кращий. Уже восени в нас під кожним домом стояла машина з покупцями. Люди по 2 гривні кіло продавали, бо валом було.

Олександр має 3 га землі. Крім картоплі, вирощує пшеницю.

– Обробляю сам. Картоплю під трактор саджаю. Якби вручну, то коні першими повісилися б, а я – слідом за ними.

Згорблена жінка у сірому пуховику просить Олександра вибрати найменший мішок картоплі. Він витягує з-під споду і кладе на ваги. Електронне табло показує 5 кг. Жінка дістає з гаманця 22,5 грн. Просить покласти мішок на "кравчучку".

– Більш як 5 кілограмів картоплі зараз люди не беруть. На всьому стараються зекономити, шоб до наступної получки осталося. Недавно одна бабушка прийшла й попросила зважить дві картоплини. Казала, суп хоче зварить. Вибрала дві найменші. Так жалко її стало, шо кілограм у кульок поклав і без грошей віддав.

73-річний Михайло Якимець йде ярмарком у розстебнутій до грудей куртці. Тримає два пакети: в одному – кілограм дрібних карасів, у другому – півтора кілограма зелених і червоних яблук.

– Їв би і більшу рибку, але на неї грошей не настачиш, – каже чоловік. – Купив малесеньких карасиків по 20 гривень за кіло. Раньше здорових по 18 продавали, а тепер за цю ціну й таких, як пшоно не купиш. Канєшно, їх довго треба чистить. Але ж я цього не робитиму. Принесу, нехай жінка чистить. А вже потом і я помогти можу. У мукичці обваляю і на сковородку покидаю.

Михайло Якимович кутає в шарф голу шию.

– Ціни підскочили страшно. Хотів би до чаю взять сиру, так його уже по 80 гривень продають. А за ­м'ясо і ковбасу треба не менше сотні отдать. Оце тільки сала кусочок можу собі позволить. Хоч і воно дороге – 50 гривень. Але зімою його їсти треба, та ще з часничком – шоб не боліть. Лучше вже на це гроші потратить, чим потом на лікарство отдавать. Буду їхать додому, а то моя баба вже яблук заждалась. Купив їй солодких, а дочці – кисло-сладких.

Біля ятки з мороженою рибою стоїть черга. 69-річна Валентина Ухо просить зважити три тушки хека. Виходить на 55 грн 75 коп.

– Хіба тут більше кілограма? – жінка бере в руки пакет з рибою.

– Можете на контрольних вісах переважить, – каже вусатий продавець. – Даю гарантію, що не обважив.

Жінка розраховується. Ховає рибу в картату торбинку.

– Оце будуть у чоловіка іменини, то натушу риби з буряком і морквою, – зітхає. – Все ріжу і шарами викладаю в каструлю. Додаю лавровий листочок і кілька горошинок чорного перцю. Зверху капаю трохи олії і наливаю кип'яченої води. На малому вогні тушу її з годину. Можна й довше – кісточки стануть м'якенькі. Але не роблю так, бо тоді чоловік із кістками може поїсти. А в нас же котик є. Він давно вже кісточок рибних не бачив.

– А я рибу буду солить, – каже 64-річна Зінаїда Тимченко. На 85 грн купує кілограм заморожених обрізків лосося. – Дуже красну рибу люблю, але ж ціна на неї така, шо не дуже накупиш. Так тепер приходиться обрізки їсти. Але нічого. Якщо добре приготувать, вони тоже вкусні. Лосось розморожую, на кілограм додаю дві чайні ложки солі й цукру. Складаю все в літрову банку – і через три дні вже можна класти на бутерброди.

– Гранаты всегда купят, зимой витамины всем нужны, – каже 45-річний Федір. Він у чорній шапці й такій же куртці. Має кавказький акцент, прізвища називати не хоче. – Сейчас по одной берут, а раньше по 3–4 штуки покупали. Недавно одна женщина пришла и говорит: "Очень гранаты люблю, но брат сказал, что мне нельзя их кушать". Я начал рассказывать ей о полезных свойствах граната. Женщина соблазнилась и один купила. После того часто покупала у меня гранаты. Последний раз ее не узнал: похудела килограммов на 10 и вроде бы помолодела. Рассказала, что села на гранатовую диету. Первую неделю кушала по половине граната три раза в день, вторую – два раза, третью – один. Гранат нормализует обмен веществ и повышает уровень гемоглобина. Их обязательно надо с косточкой кушать, а то часто люди выплевывают их, как семечки. С косточкой в организм попадает больше полезных веществ. Мы с женой по две штуки в день съедаем, а дети и десяток могут слопать.

– Якби були гроші, купив би собі цеї медовухи, – біля ятки з медами перемовляються двоє сивих чоловіків, років по 70.

Один – високий і худий, другий – повнуватий. На прилавку біля медів стоять із десяток літрових та півлітрових пластикових пляшок із медовухою. Перед ними – аркуш паперу з написом "Медовуха приготована за старовинним українським рецептом із додаванням лікарських трав. Якість гарантована".

– Та нашо вона тобі? Осьо поїду на дачу, привезу тобі своєї настоянки. Вона лучша за любу медовуху, і від усяких болячок помага.

– Ну договорились. А я тобі за неї баночку білих грибів дам.

Купують по 0,5 л меду з буркуна й білої акації.

– Ми з бабою трохи грошей назбирали, а тепер не знаємо, куди їх вкласти, – говорить худий. – Казав: давай купимо два мішки сахару, муки і гречки. Поставимо на дачі, нехай запас буде. Як і війна почнеться, будемо знать, шо з голоду не помремо. Та баба не схотіла: "Це нас не спасе. За зіму миші всі запаси поїдять". Каже, шоб синові віддав. Він собі машину помінять хоче. Та я ще трохи докладу і собі якогось старенького "Москвича" куплю. Хоч на старості на дачу буду машиною їздить.

×