Мій коник – крадіжки. Розслідую переважно економічні злочини. Сидить менеджер на закупівлі сировини й отримує відкат. Якщо власник здогадався, спочатку рахує, скільки пройшло повз касу. А потім замовляє тест.
Визначаємо коло підозрюваних. З кожним віч-на-віч обговорюю, що сталося. Це передтестова бесіда. Ставлю запитання, які будуть під час тесту. Говорю їх слово в слово, щоб для людини це не було несподіванкою. Садовлю в крісло, підключаю датчики.
Детектор брехні фіксує реакцію організму. Якщо людина бреше, вона сильніше пітніє – електропровідність шкіри збільшується. Зчитуються також дані за диханням і коливанням тиску.
Ставлю близько трьох десятків запитань. Тест із перервами повторюю три-п'ять разів, процедура триває близько
2 годин. На підставі зібраних даних, а їх понад 100, обчислюю бали. Коли сумарний показник більше шести, людина говорила правду. Якщо менше мінус шести – брехала. Діапазон від мінус шести до шести вважають зоною невизначеного результату. За вісім років у мене був один такий випадок.
Працюю з апаратом американської фірми Lafayette. Є ще три види російських. Але різниця між ними, як між американським авто і "Жигулями". І за ціною, і за якістю. Крім того, росіяни використовують сумнівну методику. Електроди чіпляються на голову. Ніде в світі так не роблять. По-перше, принизливо. А по-друге, зчитують малодосліджені струми. Ніхто не знає, як їх тлумачити.
В одній фірмі вкрали півмільйона доларів. Сейф відімкнули штатним ключем. Перевірили співробітників, які мали до нього доступ. Результат негативний. Згадали, що рік тому звільнився один чувак, а замок за цей час не міняли. Знайшли, протестували – причетний. Склали список його можливих спільників: шість-сім осіб. Я визначив, хто був із ним: називав по черзі прізвища і фіксував реакцію. Перевірили людину на поліграфі – все підтвердилося.
Неприємно було тестувати вбивцю. Чоловік стільцем забив касирку й охоронця в гральному салоні, бо вони не дали йому грошей у борг. Вина його була очевидна, тест – як контрольний постріл.
Коли чоловіки приводять дружин, відповідь завжди однакова: так. Не люблю цим займатися. Після таких перевірок буває ще купа дзвінків і зустрічей: а ви точно впевнені? Або дружина телефонує й погрожує. Що вище становище людини, яка хоче перевірити свою жінку, то більший геморой за цим може стояти. Тому тести на подружню зраду коштують разів у три дорожче. У Києві багаті дяді за такий платять 10–20 тисяч доларів.
Є правила, як має поводитись тестований. Треба сидіти сумирно, дивитися перед собою, не говорити, не кашляти, не сякатися. В інтернеті повно байок, як обдурити детектор брехні. Одна з найпопулярніших – рухати сідницями. Та це не допоможе. Під час тесту підкладають датчики руху – під руки, ноги і дупу.
Кілька разів пропонували хабарі. Найбільший – 20 тисяч гривень. Я взяв за домовленістю із замовником і йому ж віддав. Людина у фірмі сиділа на закупівлях і за певну мзду купувала сировину за завищеними цінами.
Чоловік прийшов на перевірку, сів, а через 2 хвилини сказав: я зараз прийду. Вийшов і в усьому зізнався власнику.
Треба дотримуватися багатьох процедур. У приміщенні мають бути однотонні стіни. Місце, куди дивиться людина, – вільне від картин і фотографій. Поліграфолог одягається максимально нейтрально. Людина сидить від нього по ліву руку.
Коли тестуєш, постійно напружений. Наприкінці дня єдине бажання – хлопнути 100 грамів.
Найскладніший момент у професії – співчуття. Людям хочеться допомогти. Це заважає. Було кілька разів, що я вже знайшов того, хто скоїв злочин, але для порядку треба перевірити ще одного. Хотілося сказати: плюнь на все, не нервуй. Але так не можна. Один раз даси слабину – і все. Це стане правилом.
Ні наркотики, ні алкоголь не допомагають обдурити поліграф. Вони впливають на показники, але не на результат. Щоб обдурити, треба не просто натиснути пальцем на електрод чи рухати сідницями, потрібно знати, коли це зробити.
Півроку тому звернувся приятель. У Росії йому запропонували хорошу посаду. Пройшов співбесіди, залишалася перевірка на поліграфі. Питав, як обдурити. Я порадив усе, що могло б його скомпрометувати, визнати в передтестовій бесіді. І пояснити, чому так робив. Спрацювало.
Першому враженню від людини не довіряю. Порівнював його з висновком тесту. Часто не збігається.
У людей пропала норкова шуба за 20 тисяч доларів. Вони перевірили на поліграфі всю прислугу – охоронців, водіїв, домробітниць, гувернанток. Ніхто не причетний. Замовник залишився, звісно, незадоволений. А згодом телефонує: знайшли шубу. У мене тоді трохи тьохнуло. Невже помилився? Виявилося, у них, крім будинку, є квартира. Шуба висіла там.
Мене ще не обманювали.
2 
35413
Коментарі
1