Коли Андрій Кокотюха востаннє
Готував
Роблю сніданок щоранку. Сьогодні смажив яєчню з помідорами. Домашні не хвалили. Не люблю, коли це роблять. Більше подобається, коли лають, бо це – щиро. У похвальбі завжди є нещирість. Через це останнім часом перестав ходити в гості. Коли господиня ставить на стіл страву, маєш нахвалювати. Навіть коли не сподобалося. Це викликає дискомфорт.
Витрачав великі гроші
На Львівському форумі видавців на 1636 гривень купив 20 книжок. Хотів придбати новий роман Бориса Акуніна – єдиного російського автора, якого дозволяю собі читати. "Вдовий плат" коштував 290 гривень. Не купив, бо не мав готівки. Терміналу поблизу не було.
Танцював
Наприкінці липня, коли дописав роман "Коханка з площі Ринок". Завжди танцюю, коли закінчую книжку. Музику обираю під настрій. Було, танцював під "Шизгару", колись "Золотые купола" хотілося включити, але стримався. Цього разу танцював під Джо Кокера. Вдома нікого не було.
Бачив сон
Коли повернувся з Форуму видавців, приснився Стівен Кінґ. Ніколи живцем його не бачив. Уві сні поїхав до нього в Америку. Довго чекав представлення. Коли Кінґ вийшов до мене, я прокинувся. Як пояснити сон – не знаю. Вдома маю сонник, але про Кінґа там нічого нема.
Впізнавали на вулиці
Якось влітку повертався додому ввечері. Було темно. Думав про своє, дивився під ноги. Раптом із двору назустріч вийшов п'яний чоловік. Попросив закурити. Сказав, що не курю. Він відповів: "Как это так? Такой известный писатель и не курит?" Звідки мене знає, спитати не встиг, бо він швидко завернув за будинок. За кілька днів після того сидів у парку. Підійшов чоловік: "Я тебе знаю, ти книжки пишеш. Купи мені пива". Купив йому пляшку.
Копав картоплю
Щовесни їздив до мами садити картоплю, восени – збирати. Мали 40 соток городу, все обробляли вручну. Треба було доїхати до Ніжина, звідти – до станції Вертіївка. Від неї пішки хвилин 45 до села Титівка. Ніколи не розумів раціональності городів. Через це постійно скандалив. Казав мамі, що маю важливу зустріч, хоч валявся в ліжку. Рідні звикли до відмовок і більше з картоплею не чіпляються.
Ходив у лазню
У березні цього року в Луцьку з продюсером фільму "Червоний" Андрієм Суярком поїхали обирати натуру. Ввечері пішли в баню. Паритися люблю. Найчастіше ходжу з друзями-письменниками. Якось товариш запросив нас із Сергієм Жаданом у баню в Харкові. Перед тим трохи випили, у лазні продовжили. Був січень. Чогось вирішили вийти голими й обтертися снігом. Коли робили це втретє, зрозуміли, що вихід проходить через кафе. Тричі голяка бігали перед його гостями, але ніхто не обурився.
Читав книжку
Сьогодні вранці – роман Олега Сенцова "Купите книгу – она смешная". Читання для мене – різновид наркоманії. День без цього – і починається ломка. Вже 10 років щодня читаю по 100 сторінок. Це почалося, коли лікувався від алкоголізму в наркологічній лікарні. Мав лежати 21 день. У вільний час там можна було тільки читати.
Сміявся
Кілька днів тому, коли переглядав добірку російських передвиборних роликів. На міжнародній конференції "Кінобізнес" теж посміявся. Один із доповідачів назвав придатні для екранізації твори українських авторів. Зокрема роман Оксани Забужко. Це викликало сміх. Її твори читати важко, не те що екранізувати.
2 
35413
Коментарі