– Якщо конфлікт і далі наростатиме, я готовий оголосити воєнний стан по всій країні. І Верховна Рада це підтримала б. Поки що не оголошую, бо це передбачає обмеження демократії та свобод, а також загрожує розвиткові економіки, – сказав президент

Петро Порошенко в інтерв'ю іспанській газеті El Pais у ніч на 4 лютого. – Хто поїде в країну, яка у стані війни? Ми плануємо приймати інвестиції на мільярди доларів у найближчі місяці.

Голова парламентського комітету з питань національної безпеки й оборони

Сергій Пашинський за два тижні до того переконував:

– Воєнний стан доцільно вводити тоді, коли Росія піде на широкомасштабну континентальну війну.

Що таке воєнний стан? Чому називати його військовим – помилка?

"Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, – йдеться у першій статті Закону України "Про правовий порядок воєнного стану", ухваленого 2000 року. – Передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки. А також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень".

"Прикметник "військовий" стосується війська, військовослужбовця, – пояснює онлайн-словник "Словопедія". – Натомість "воєнний" – безпосередньо війни. Воєнним, а не військовим, як правило, є: закон, злочин, конфлікт, напад, переворот, період, потенціал, психоз, режим, стан, час, загроза, здобич, підтримка, дії. Зі словом "військовий" частіше поєднуються слова: аеродром, аташе, бюджет, госпіталь, ешелон, завод, керівник, корабель, кореспондент, моряк, об'єкт, округ, оркестр, парад, поїзд, призов, радник, рапорт, статут, дисципліна, дорога, економіка, присутність, служба, справа, таємниця, техніка, форма, фортеця, хитрість, частина, шинель, замовлення, звання, планування, правила, спорядження, традиції".

– Не забувайте, що воєнний стан – це ще й обмеження свободи слова, обмеження права зібрань, обмеження засобів комунікації, відключення інтернету, можливість конфісковувати будь-яке майно на користь армії, можливість примусової праці на користь армії, – сказав радник президента України Юрій Бірюков 24 січня 2015 року в ефірі "ТСН". – В економіці складна ситуація. Нам потрібні, в тому числі, й кредити того ж Міжнародного валютного фонду.

А країнам, у яких оголошений воєнний стан, ніхто кредитів не дає.

"Подзвонив журналіст із питанням: як відреагують власники зброї на ймовірну спробу вилучити зареєстровану зброю, якщо запровадять воєнний стан? Відповів, що спочатку ми віддамо цим розумникам свої кулі", – написав на своїй сторінці у Facebook голова наглядової ради Української асоціації власників зброї Георгій Учайкін у неділю 1 лютого. "А який сенс у народу зброю вилучати під час війни?" – прокоментував цей допис користувач Зен Антипоп, теж член асоціації. "В умовах, коли майже рік іде війна, на озброєне населення навпаки треба покладати додаткове навантаження із забезпечення громадського порядку, – продовжує Учайкін. – У кожному під'їзді великого будинку є легальна зброя. З таких людей треба робити територіальні загони оборони за місцем проживання".

У СРСР воєнний стан вводили під час Другої світової. 1941 року – в Москві, Ленінграді ­й у багатьох областях європейської частини Союзу. Наступного року – в Грузії, Вірменії, Азербайджані, на Каспійському й Чорноморському узбережжях. 1943-го – на всіх залізницях, на морському та річковому транспорті.

– У ніч на 13 грудня на всій території Польської Народної Республіки буде запроваджено воєнний стан. Усю відповідальність за цей крок покладаю на себе, – виголосив ­по телебаченню й радіо напередодні, 12 грудня 1981-го, генерал Войцех Ярузельський.

Він був одночасно міністром оборони країни, главою уряду й першим секретарем Польської об'єднаної робітничої партії.

По всій країні відімкнули телефонний зв'язок. Інтерновано й ізольовано лідерів антикомуністичного профспілкового руху "Солідарність", а також найбільш опозиційно налаштованих до комуністичної влади осіб. На вулицях міст з'явилися військові патрулі, танки і бронетранспортери. Запроваджено "міліційну годину" з 19.00 до 6.00. Згодом її початок зсунули до 22-ї. Заборонили пересуватися країною без отриманого заздалегідь письмового дозволу.

Ярузельський згодом пояснював, що оголошення ним воєнного стану в ПНР було "найменшим злом" у тій ситуації. Мовляв, інакше країні загрожувало введення радянських військ, як до Чехословаччини 1968-го після "Празької весни". Однак його стенографіст стверджує, що генерал сам просив у Москви ввести війська.

Воєнний стан у Польщі скасовано 22 липня 1983 року. За цей час від рук міліції та Служби безпеки загинули кілька десятків осіб. США запровадили економічні санкції щодо комуністичної Польщі й СРСР. Скасували їх 1987-го, коли влада ПНР амністувала 1,2 тис. учасників антиурядових виступів.

×