– Стан – дуже складний. У чомусь ми на дні. В іншому – намагаємося видертися, – каже соціолог 65-річний Євген ГОЛОВАХА. – Дивуюся, наскільки люди зберігають надію. 2013 року 33 відсотки громадян відчували її, зараз – 46. Це попри війну й економічні проблеми. На другому місці – відчуття страху і тривоги за країну. Що переможе, залежатиме від влади й реакції суспільства на її дії.

Розчарування велике?

– Так. Люди підтримали Майдан, а реальних змін майже немає. Так було і після помаранчевої революції. Це стандартна реакція. Але зараз наслідки важчі – війна, втрата території. Країна балансує. Головне – зупинити війну, бо вона виснажує. Припинення бойових дій дозволить почати вирішувати проблеми.

Які з них головні?

– У нас залишається напівфеодальний спосіб існування. Зловживання владою. Демонстративне споживання. Зневага чиновників до людини. Після втечі Януковича хамська бюрократична система залишилася. У всіх сферах домінують старі методи. Впливовим – усе, іншим – закон.

Як це зламати?

– Остаточно позбутися залишкової напівфеодальної системи можна лише протестним рухом. Але мирним. Зараз найвищу довіру серед соціальних інститутів має волонтерський рух. Свою роботу з підтримки армії він виконав. Тепер може очолити соціальний протест.

За 25 років суспільство виробило механізми пристосування. Були часи, коли 80 відсотків вважали себе зубожілими. Зараз – менше. ­Психологічно суспільство виснажене, але не зубожіле. Нема відчуття, що ти тут зайвий.

Які виклики є головні?

– Перший – закінчення війни та раціональний шлях повернення Донбасу і Криму.

Другий виклик – стіна між можновладцями й пересічними людьми.

Третій – бюрократія.

Четвертий – проблема економічного зростання, проведення реформ. Тут якісь камені закладені.

×