Підкорення Евересту – це найбільша моя перемога. Багато людей відмовляли. Найкраща подруга цілий день плакала, не хотіла, щоб я їхала, боялася. Мій хлопець в істериці кидався подушками. Посварилися. Навіть в аеропорт не проводжав. Коли повернулася, обоє казали: "Ці півтора місяця мені не було життя через тебе".
Мамі про сходження повідомила, коли вже була на вершині.
Втомилася від слави. Заспокоюю себе: це скоро закінчиться.
Була дівчиною-хлопцем. А сестра носила сукні й блискучі босоніжки. Я дивувалася: як вона може це вдягати? З часом їй вдалося мене переробити. Навчилася носити плаття, крутити волосся і фарбуватися. Зараз дивлюся на колишні фото: невже я такою була?
У сестри теплі стосунки з мамою, у мене – з батьком. З дитинства ходили на футбол, грали у великий теніс. Малою знала імена всіх футболістів, які матчі були і хто з ким грав.
Найголовніше в чоловікові – мужність. Терпіти не можу, коли вони чогось бояться.
Після Евересту перестала фарбуватись і відмовилася від купи речей. Зрозуміла: людині треба одні кросівки, туфлі на низькому ходу й на каблуках. Решта – даремно займає місце у шафі.
Ще не готова мати дітей. Народжуватиму після 30.
У дитинстві боялася мишей і пацюків. Переборола цей страх, коли в Непалі пережила землетрус. Спала на вулиці, бо у приміщенні було небезпечно. Щурі бігали повсюди, лазили по руках і обличчі. Місцеві казали: "Якщо по тобі бігає щур, значить підземних поштовхів не буде. Вони їх відчувають і розбігаються".
Підгодовую сосисками безпритульних собак і котів. Якось побилася з бомжами. Поклала перед собаками сосиски, а вони їх забрали. Сказала: "Ще раз таке побачу, викличу міліцію. Собака не може собі на харчі заробити. А такі здорові бики, як ви, – запросто".
Мене часто зраджували. Справжнього друга показує час.
Немає сенсу чекати ідеального чоловіка. Якщо окреслю якісь рамки, у них ніхто не впишеться. Так само у мене із серіалами. Після першої серії придумую, як би мали розвиватися події. Дивлюся наступну і відчуваю розчарування, бо все відбувається не так, як уявляла.
Закохуватися не вмію.
Любов – це залежність. Сестра дуже кохає свого чоловіка. Варто йому на кілька днів поїхати, вона починає сумувати. Каже: "Не можу без нього". Не вважаю, що це – добре. У житті може все статися.
Зараз немає людини, без якої не могла би жити. Це тішить. Намагатимуся, щоб так було й надалі.
Витримка виробляється тоді, коли виводиш себе із зони комфорту.
Востаннє плакала у горах. Від щастя.
Коментарі