Українська економіка майже сто років працювала неправильно
П'ятниця, 11 вересня
– Люди в Україні помирають за європейські цінності, – говорить мільярдер і меценат 54-річний Віктор Пінчук, відкриваючи ХІІ конференцію "Ялтинська європейська стратегія" YES у столичному "Мистецькому Арсеналі" 11 вересня.
Форум вдруге проводять у Києві – після анексії Криму 2014-го. Доти 10 років поспіль проходив у Лівадійському палаці в Ялті. Цього разу на подію з'їхались закордонні політики, бізнесмени й інтелектуали. Завітало й вище керівництво України. Кожного гостя Пінчук із дружиною Оленою зустрічають особисто – стоять перед входом до "Арсеналу".
– У кожного солдата своя мотивація. Хтось воює за сім'ю, хтось – за країну. Але в загальному контексті це і є європейські засадничі речі, – говорить британський журналіст Юрій із Financial Times. Він родом із Лондона, з української діаспори. – Хоч Захід лише в загальних рисах розуміє, що тут діється.
Після перерви на каву гостей запрошують обговорити відновлення безпеки в Європі.
– Росія безцеремонно наступає на Україну, – говорить англійською екс-президент Латвії 77-річна Вайра Віке-Фрейберга. – Путін – псих і параноїк. У Заходу неправильна позиція. Дати ковдру українським солдатам – це добре, але не тоді, коли їм на голову падають ракети.
Зал аплодує.
Модератор запрошує до слова російського економіста Руслана Грінберга, 69 років:
– Наша ссора с Западом – большой позор для мира, Европы. Но она не случилась просто так. Диктатор просто так не упал с неба. Корни конфликта заключаются в ложных ожиданиях обеих сторон в начале 1990-х. У России тогда были наивные ожидания, что если мы прогнали коммунистов, значит заживем, как на Западе, если примем все их правила. А на Западе думали, что русские такие же, как они. Сейчас главная проблема – восстановление доверия.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, 47 років, заперечливо хитає головою.
– Я з вами не погоджуюсь, – каже Віке-Фрейберга. – Російська влада живе марними ілюзіями. Латвія почувається добре, бо є членом НАТО. А Україна думала, що якось перебуде, однак не вийшло.
– Москва занепокоєна становленням об'єднаної і демократичної України. Бо це буде повна протилежність тому, що є в Росії, – додає Клімкін.
– Зараз у Європі є нагальніші проблеми, – каже із залу французький політик. – У моїй країні 350 тисяч біженців. Говоримо про стабільність у світі, отже, маємо налагодити стабільні відносини з Росією. У питаннях Ірану та Сирії, зокрема. Треба йти шляхом діалогу і щодо західних санкцій проти Росії.
– Дуже зворушливо, – реагує Вайра Віке-Фрейберга. – Але чому через Росію мають страждати люди за її межами?
– Латвійські жінки завжди були бойовими, – говорить у кулуарах 44-річна Ірина Геращенко, уповноважена президента з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. – А от француз – мудак.
Повз проходить Руслан Грінберг. Запитуємо, як почувається в атмосфері, де президента його країни називають психопатом і параноїком.
– Конечно, мне неприятно. Конфликт между Украиной и Россией произошел не просто так. Запад постоянно провоцировал Россию. А мы любим обижаться.
Обида России выглядит как агрессия. Разве это правильно?
– Нет, не правильно. Но и демонизация Путина ни к чему конструктивному не ведет. Надо заканчивать войну путем политического урегулирования. Я не являюсь фанатом Путина, но он пользуется популярностью в стране.
Как он собирается выходить из Донбасса?
– Путин и Запад должны прекратить войну. Это значит – добиться политического урегулирования на Донбассе. Здесь возможны только взаимные уступки. Россия должна вывести своих людей с Донбасса. Также забрать донецких и луганских ребят. Граница пусть будет украинская. Но Донбасс имеет право получить максимальную независимость.
Это нормально, если Захарченко с Пушилиным будут гулять по Киеву?
– Их нужно выводить с Донбасса. Можно заключить сделку. Например, их забирает Москва в обмен на кого-то. Может, Захарченко обменяют на Сенцова.
До зали заходить екс-президент Ізраїлю, Нобелівський лауреат 92-річний Шимон Перес. Його зустрічають оплесками. Дехто – стоячи. Поруч із ним – колишній прем'єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, 62 роки.
– Нам не потрібні війни, – каже Перес. – Можна стати великим і без того, аби робити когось малим. Основна порада – не лінуйтеся, – звертається до українців. – Ви можете робити більше. Розвивайте сільське господарство. Осучасніть його. Потенціал людини – величезний. Але варто докласти зусиль. Мені майже 93 роки, і я не йду у відпустку. Що я там робитиму?
Ви можете бути великими, як мета, якій служите. Тут потрібна самопожертва. Лідер сьогодні – це не та людина, що стоїть на вершині. А та, яка йде вперед. Це правило поширюється і на бізнес, і на політику.
Українці, не впадайте в депресію. Криза – не вічна. Лише від вас залежить, якими вийдете з неї – сильнішими чи слабшими. Йдіть за наукою. Інвестуйте в освіту. Не намагайтесь розв'язати проблеми минулого. Робіть ставку на майбутнє. Тоді станете сильніші й деякі конфлікти вирішаться самі по собі.
Субота, 12 вересня
– Президент Росії Володимир Путін загнав себе в політичну пастку, – каже український прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, 41 рік. – Він особисто дав наказ ввести майже 40 тисяч військ у Донецьк і Луганськ. Якщо станеться диво і Путін вирішить вийти, не уявляю, як він звертатиметься до російського народу. У нього нема рішення. Якщо скаже, що ми виходимо з Донецька і Луганська – стане трупом для Росії. Якщо спробує захопити більше території – стане трупом для світу. Це – тупик.
Я скептично ставлюся до Мінських домовленостей, – продовжує глава уряду. – Але це єдині домовленості, які зараз є. Світ має бути жорсткий у вимогах до Росії щодо їх виконання. Бо Україна свої зобов'язання виконує повністю. Скасування санкцій стане виявом слабкості. Фактично підтримкою Путіна в його агресії. Їх можна зняти лише в одному випадку: за повної реалізації Мінських домовленостей. Тобто коли Донецьк, Луганськ і Крим повернуться в Україну.
– Сполучені Штати Америки збережуть санкції проти Росії до відновлення територіальної цілісності України, – каже пізніше 54-річна Вікторія Нуланд, помічник державного секретаря США. – Санкції залишаться, доки Мінські домовленості не будуть виконані, а суверенність кордону України відновлена. Лише після цього можемо почати їх згортання. Над питанням Криму будемо працювати, доки там не відновиться суверенітет України.
Перед дискусією про реформи в Україні присутнім показують ролик, що всі 23 роки незалежності українська економіка не зростала. У рейтингу бізнесу Україна посідала 96-те місце з кінця. Поряд були Філіппіни й Багами. У рейтингу корупційних ризиків – 142-га позиція разом з Угандою й Бангладеш. У верховенстві права – 163-тя. Гірше було тільки в Африці.
– Корумповані судді – це одна з головних проблем, – каже народний депутат і журналіст Сергій Лещенко, 35 років. – Потрапляє до суду якась справа, а судді приносять півмільйона доларів. Яка тут може бути справедливість?
– Пані Гонтарева, їхала сьогодні з таксистом, і він недобре про вас відгукнувся, – кажуть із залу до голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, 50 років. – Чому національна валюта стала такою дешевою?
– 90 відсотків нападок у пресі стосувалися мене особисто, – відповідає голова НБУ. – А в банківському секторі нас вважають героями. За рік очистили систему від установ, що належали олігархам. НБУ досягнув усього, що планував. Ми стали незалежні, маємо свій бюджет, зробили з Національного банку сучасну інституцію. Скоротили штат, на 50 відсотків зменшили видатки.
Міністр фінансів Наталія Яресько каже, щоб іти вперед, маємо залучати якомога більше інвестицій із Заходу. В якій точці перебуваємо зараз? – цікавимося в кулуарах у міністра економіки Айвараса Абромавичуса, 39 років.
– Наступила хрупкая макроэкономическая стабилизация. Худшие показатели позади. У нас сейчас стабильный курс валюты, дефляция, есть рост промышленного производства. За июль – плюс 3,5 процента, в сравнении с июнем. Хотя последние три года падало ежемесячно.
Когда застабилизируем макроэкономическую ситуацию, сможем снять разные ограничения. Отменим импортные пошлины и другие непопулярные меры, которые принимал Нацбанк. Все это делалось для улучшения платежного баланса, чтобы деньги не выводили за границу и чтобы курс стабилизировался. Сейчас это нужно постепенно убирать, и тогда можем рассчитывать на приход в Украину инвестиций.
Запад предупредил, что в следующем году должны справляться собственными силами.
– Не думаю, что для экономического роста нам нужны западные кредиты. В долгосрочной перспективе развития экономики все зависит от стабильности и прогрессивности банковской системы. НБУ этим как раз и занялся. Очистил систему от неправильных банков.
Сейчас инфляция на уровне 12 процентов. В следующем году будет ниже. Когда выйдем на однозначную цифру, тогда кредиты станут доступными. Люди из-под матрасов достанут деньги и понесут в банки. Те начнут кредитовать реальный сектор. Это будет уже в 2016 году.
Людям в это не верится.
– Мы в сложной ситуации: война и стремительное обеднение народа из-за провальной экономической политики прошлых 25 лет. Реформ не было. Добавьте к этому 70 лет коммунизма. Получается 100 лет неправильной работы экономики. Но сейчас пришли другие люди, с другими подходами. Каждый месяц мы будем добавлять уверенности населению, что у власти есть реформаторы.
– Пінчук організував форум, Ахметов за нього заплатив, а поговорити про децентралізацію прийшов Льовочкін, – журналісти обговорюють у кулуарах присутність народного депутата від Опозиційного блоку 43-річного Сергія Льовочкіна. За президентства Януковича він очолював його Адміністрацію. Подав у відставку після побиття студентів на Майдані 30 листопада 2013-го. Щойно взяв до рук мікрофон, як зо 20 учасників конференції встали з портретами загиблих героїв Небесної сотні.
– Перед тим як почну говорити, я б хотів, щоб ми всі встали і хвилиною мовчання вшанували пам'ять Небесної сотні. Якби не Майдан – у країні не було б реформ, – каже Льовочкін і підводиться з місця.
Ніхто з присутніх у залі за ним не встає.
– Знаю, що мене звинувачують у співпраці зі злочинною владою Януковича, але хочу нагадати: я один із перших подав у відставку, – говорить Льовочкін.
– Його патріотичний жест – це просто гра, – каже в кулуарах один із журналістів. – Було б краще, якби всі запам'ятали не це, а виступ Шимона Переса. Він дав нам найважливішу пораду – не впадати в депресію. Справді, тільки від нас залежить, якими вийдемо з кризи – сильнішими чи слабшими.
3 
35413
Коментарі