Визнати геноцидом дії Росії щодо знищення кримськотатарського народу з 1783 року – часу ліквідації Кримського ханства – до наших днів закликали учасники Всесвітнього конгресу кримських татар. Він відбувся 1–2 серпня в турецькій Анкарі. Форум закінчився скандуванням "Слава Україні!"

"До сьогоднішнього дня Росія реалізує системну політику ігнорування фундаментальних свобод кримських татар, їх примусової еміграції з Криму, швидкої асиміляції, застосовує тиск, убивства, в'язниці, депортує тих, хто намагається чинити опір її діям", – йдеться у зверненні, адресованому світовій спільноті та Організації Об'єднаних Націй.

З часу анексії Криму Росією навесні минулого року півострів залишили близько 10 тисяч кримських татар. Коли 76 сімей захотіли повернутися, їм не дозволили цього зробити. Багато членів Меджлісу, що живуть у Криму, не змогли відвідати конгрес в Анкарі

 

1783 року Російська імперія створила всі умови, щоб десятки тисяч кримських татар залишили батьківщину. Це був цвіт нації – духовенство, дворянство. Сьогодні історія повторюється. Наших співвітчизників знову змушують покидати рідну землю. Утискають свободу слова, забороняють мирні зібрання. Серед кримських татар створюють атмосферу страху за свою безпеку й безпеку рідних.

Але ЯКЩО ВИЇДЕМО ВСІ, ЦЕ ОЗНАЧАТИМЕ, ЩО РЕЖИМ ДОСЯГ СВОГО. Тому мусимо боротися за свої права на місці. Боротьба за волю й самовизначення затягнеться надовго.

КЕРІВНИЦТВО РОСІЇ ВВАЖАЄ, ЩО КРАЩЕ ПЕРЕГНУТИ ПАЛИЦЮ, НІЖ НЕДОГНУТИ. Ситуація в Криму – це віддзеркалення того, що діється в їхній державі. Це тотальна боротьба з інакомисленням. Подібні ситуації завжди закінчувалися плачевно. Якщо киплячий казан накрити кришкою й не давати виходити пару – кришку зірве під тиском. Кожен арешт кримського татарина – це ще один камінь на ваги антипатії до Росії на міжнародній арені.

До нашої боротьби вже зараз могли б долучитися інші народи, що компактно живуть у Росії. Наприклад, калмики й чеченці

×