Петро Порошенко нагадує Симона Петлюру – вважає історик Роман Коваль
Історик Роман Коваль на розмову запрошує до кабінету у власній двокімнатній квартирі на столичній вул. Курській. Вдягнений у чорну вишиванку.
– Маю вишиванок багато. Найдорожча – батькова. Він ходив у ній на першотравневі демонстрації. У мене й фотографія є – 1962 року: він єдиний на всю колону в Горлівці у вишиванці. Батько боровся за збереження українських шкіл на Донеччині. Коли їх позакривали, переїхав з родиною до Києва. Мене віддав до другого класу української школи. Якби лишилися там – не знаю, чи нас не зацькували б. Контакт із Горлівкою я втратив давно. Родичів там нема.
"Стройки комунізму" були способом створення єдиного радянського народу. Донбас, Криворіжсталь, Дніпрогес – котловани асиміляції. На ці будови звозили туркменів, таджиків, росіян, чувашів, українців – робоча сила, інженерні кадри. А це люди молоді, їм хочеться спати одне з одним, одружуватися. Абсолютна більшість українсько-російських родин ставали російськомовними. Зараз, якщо буде правильна політика, у цих змішаних сім'ях ростимуть українські патріоти.
Допускали, що Путін піде війною на Україну?
– Усі ці роки стали ілюзією миру. Незалежності фактично не було. Поряд – імперіалістична держава, що звикла завойовувати. Кучма колись заявив, що президент України може бути тільки проросійський. Він знав, що говорить. Кремль погоджуватиметься на існування України як держави за умови її васального підпорядкування.
Що зупинить Путіна?
– Тільки сила – більша, ніж є у нього. Європейці зараз фактично вдовольняють агресора – як колись Гітлера. Та економічними санкціями Путіна не зупиниш. У нього мислення не економічне – імперське. Він готовий наразити свою державу на економічні ризики, аби не втратити Україну.
Чому Європа заграє з агресором?
– А чому наші проблеми мають бути їхніми, за великим рахунком? Європейці не хочуть війни. Якби були впевнені, що вона не перекинеться на країни НАТО, то здали б нас. Бо навіщо їм чужа війна? Та вони – не впевнені. Якщо прецедент з Україною проковтнуть, то процес піде далі. Польща це гостро відчуває, як і Литва та Латвія, бо вони були під російським чоботом. Не в книжках про це прочитали. Тому й б'ють на сполох: якщо здамо Україну – наступні будемо ми.
Без Путіна Росія була б іншою?
– Путін – не унікальна маніакальна особистість. Він – типовий представник свого народу. У нього угро-фінська маленька мордочка. І він – російський шовініст. Росіяни в більшості – шовіністи. Недавно Обама після телефонної розмови з Путіним сказав, що той нераціонально мислить. Відчув, що Путін неадекватний. Його логіка не піддається здоровому глузду. Такий небезпечний був Гітлер свого часу. Але прогнозованіший.
Тобто?
– Гітлер був художником, людиною творчою, хоч і чокнутим параноїком. Злочинцем, але геніальним злочинцем. Путін на його тлі – унилий і сірий. Його риси – злоба й сталева воля. Гітлера вела не злоба, а маніакальні ідеї. Путін – мрачна людина, униле жандармське гівно, що не може в Росії навіть дороги побудувати. Гітлер турбувався про свій народ – запровадив медичні й соціальні програми. Німці своїх воїнів не використовували як гарматне м'ясо. Путін про своїх людей не дбає: "Бабы ещё нарожают".
Взяті в полон на Донбасі російські десантники кажуть, що не знали, куди йшли.
– Дурня валяють. Брехня – національна риса росіян. І бахвальство. Вони сильні в групі. Коли опиняються в меншості, вдають дурнів: "А мы чё? Да мы ничё". Тільки силою можна їх зупинити.
Під час воєнних дій може бути ефективним керівником держави невійськовик?
– Я проводжу паралель між Порошенком і Петлюрою. Той був інтендантом. Це найзненавидженіша верства в армії. Інтенданти завжди ситі й одягнуті з голочки. У них чоботи не діряві. На фронті інша ситуація. Там – драні чоботи, прострелені гімнастерки. Туди не доходить їжа й амуніція. Там люди воюють. А преференції мають інтенданти. Те, що військом у 1917–1920 роках керувала невійськова людина – одна з причин нашої поразки. Порошенко теж певною мірою інтендант. Господарник, олігарх. Але він вчиться воювати. Росте. Хоча лідером поки що не є. Хай половину своїх коштів вкладе в армію – і він стане національним лідером.
Кажуть, влада боїться командирів добровольчих батальйонів, бо в мирний час ті можуть стати її політичними конкурентами.
– Їм не дають важкої техніки, виснажують на передовій під "Градами" – знищують російськими руками. Думаю, причина позачергових парламентських виборів у жовтні – не лише відсікти від влади "регіоналів", а й не дати пройти туди таким, як Семен Семенченко.
Хто наш найбільший союзник?
– Розраховувати потрібно, насамперед, на США, бо Америка приймає рішення одноособово. А НАТО і Європейський Союз – це бюрократичні машини. Американці – нація агресивна, звикли воювати. Вони, як і росіяни, – імперіалісти. Багато народів їх ганять за те, що зробили в Іраку. Але в політиці Вашингтона Україна як самостійна одиниця на геополітичній карті світу є, а в стратегії Кремля – нема. Росія давно стерла б нас у порошок – якби не Америка. Тому Путін діє маленькими кроками. І європейці потроху звикають до його дій. Знає, що Європа не наважиться дати йому відсіч.
Якщо Америка не захоче втручатися?
– Сподіваюся на її гонор. Вирішується питання, хто головний у світі. Фактично Москва викликає США на герць. Америка морально до цього була не готова, але з кожним тижнем звикає до думки, що має долучитися до конфлікту з Росією.
Дивлюся на ці події оптимістично – попри наші втрати й жертви. Ніколи Україна ще не мала такої підтримки у світі. Той завжди нехтував нашими трагедіями. 1933 року Америка відновила дипломатичні стосунки з більшовицькою Росією.
І ніколи Москва не була в такій міжнародній ізоляції, як нині. Путін загнав себе в глухий кут. Це унікальна ситуація для нас, ми повинні нею скористатися.
Світ довго придивлявся, чи можемо чинити спротив. Бо якщо нежиттєздатні, то гиньте. Перемагає сильніший. За весну й літо ми довели, що здатні боротися.
Роман Коваль викладає на стіл із десяток власних книжок про повстанських отаманів 1920-х.
– Подивіться на них. Боролися тоді, боротимемося і зараз. Обирайте, яку хочете.
Вибираю "Чорний ворон. П'ять біографій".
– Книжки мене витісняють із хати, – каже господар і показує іржавий корпус від пістолета. – 10 років тому його знайшов історик Володимир Вознюк у Чорному лісі біля Холодного Яру на Кіровоградщині. Подарував мені. Маю навіть смичок отамана Петра Чучупаки. Він був учителем музики. Але прийшла війна – відклав смичок і взяв до рук зброю.
Скільки триватиме війна?
– Це залежить від Обами. Якщо Росії не дати по носі, вона виснажуватиме нас місяцями й роками. І виснажить. Її ресурси безмежні – і людські, й матеріальні. Я читав листи німецького командира частини. Під Москвою взимку 1941 року ідуть по снігу в повний зріст червоноармійці. Німці їх вистрілюють – кладуть усіх, повністю. Минає півдня. Знов ідуть такою ж хмарою. На кулемети пруть. Ті знов їх викошують. Наступного дня те саме. На четвертий день у німців почалася паніка: де вони беруться? Ми повинні розуміти: війну на виснаження росіяни виграють. Без допомоги США ми не встоїмо. А ця допомога буде. Вона вже є – консультаціями, військовими спеціалістами, технікою.
Якби Росія перейшла кордон у Чернігівській, Сумській областях, ми війну програли б. Та це була б лише воєнна поразка, тому що все-таки нас десятки мільйонів – і партизанський рух тривав би роками.
Чи віддадуть Україні Надію Савченко?
– Коли її роль знеціниться. Це не рядовий воїн. Савченко стала одним із символів нашої боротьби. А росіяни добре розуміють, що символи – річ небезпечна. Надія казала: готова до того, що її посадять у тюрму або показово розстріляють. Та цього не зроблять. Розстріляти – означає зробити її ще більшим героєм і символом. Їх мета – змішати її з фекаліями, скомпрометувати, зламати психологічно. В інституті Сербського, куди її запроторюють, колись ламали багатьох наших політв'язнів. Особисто знаю таких. Люди виходять звідти диваками з порушеною психікою. Савченко у великій небезпеці. Її потрібно витягнути звідти, доки не "залікували".
Як це зробити?
– Поки що російських полонених рівня Надії в нас немає. (6 вересня з'явилася інформація, що Надію Савченко та режисера Олега Сенцова можуть обміняти в рамках мирного плану, підписаного в Мінську напередодні. – "Країна").
На Майдан у Росії варто розраховувати?
– Хотілося б, але його не буде. Переворот у Росії можливий лише після військової поразки Путіна, якої йому завдадуть США. Внутрішні заколоти проти Гітлера почалися, коли він став програвати.
2 
35413
Коментарі
1