Сім українських автомобілів, що не стали серійними

1. Машину, що може їздити без водія, створила торік запорізька компанія "Інфоком ЛТД" спільно з Кременчуцьким заводом. "КрАЗ Спартан" здатен сам рухатися за заданим маршрутом. За допомогою датчиків, радарів, камер і електронного блока керування оминає перешкоди – без водія. Маневрує і зупиняється, коли фіксує на шляху людей або інші машини. Автомобілем можна керувати дистанційно – на відстані до 10 км.

Безпілотний КрАЗ призначений для виконання складних завдань у зоні бойових дій. Його броня витримує автоматний обстріл із відстані понад 10 м.

2. Електромобіль Synchronous презентували у травні 2016-го. Його дизайн нагадує карету. Двері у салон розсуваються, як у великих автобусів. Ззаду два ряди сидінь – одне навпроти одного.

– Машина на одному заряді проїжджає 160 кілометрів. Вона призначена для міських служб таксі, – розповідає 35-річний Андрій Білий із компанії Electric Marathon International, що розробляла електромобіль. – У серійне виробництво запустимо, коли будуть замовлення.

3. Вантажно-пасажирський електромобіль Lanos створили 2010 року. Машина побудована на базі легковика корейської розробки. Двигун і начиння для управління електротягою – українське.

– Машина оснащена вісьмома акумуляторами. Їхнього заряду вистачає, щоб проїхати

120 кілометрів. Зарядити Lanos можна від звичайної розетки, – каже заступник голови правління корпорації "Укравто" 66-річний Олег Папашев. – Вирішили поки що не запускати у виробництво, бо ця модель буде дорожчою на 60 відсотків, ніж така ж бензинова. Люди не готові скільки переплачувати.

 

4. Пластиковий позашляховик ЛуАЗ-1301 показали на автовиставці Sia у Києві 2002-го.

Того ж року завод оголосив конкурс на назву моделі. Переможцю обіцяли подарувати машину. Пропонували варіанти – "Бутуз", "Волонтер", "Гопак", "Бриз". 2004 року авто мало стати серійним.

Замість металу використали пластик, щоб автомобіль був легший і дешевший. Проектували інженери Луцького автозаводу так, аби використовувати більше деталей від серійної "Таврії". Встановлювали її двигун, фари, дзеркала, двері, сидіння.

– Всі були впевнені, що машина піде в серійне виробництво. Готових екземплярів зібрали більше десятка. Деякі привезли у Київ на випробування журналістам. Машина проста й недорога в обслуговуванні. Вона поступалася у комфорті європейським аналогам, але й коштувати мала в рази дешевше – до 4,5 тисячі доларів, – говорить директор компанії "Автоконсалтинг" 39-річний Олег Омельницький. – Але керівництво заводу вирішило не ризикувати. Замість українських джипів зайнялися складанням російських "Лад" і "Нив".

5. Мікроавтобус ЗАЗ "Снага" розробили у Запоріжжі. Планували випускати серійно з 1995 року. Зовні й за габаритами нагадує російську "Газель".

– "Снагу" спроектували наприкінці 1980-х – раніше, ніж "Газель". Кабіну допомогли сконструювати чеські спеціалісти зі Skoda, двигун встановили від "Москвича". Мали робити міні-вантажівку з кузовом, мікроавтобус і вантажопасажирський варіант – із кабіною на шість місць і кузовом, – розповідає автоексперт 52-річний Роман Щипков. Він їздив на дослідних зразках мікроавтобуса. – Вантажопідйомність – 800 кілограмів. Гроші на випуск розподіляли в Москві. Вирішили дати на завод у Нижньому Новгороді для виробництва "Газелі". Там можна було випускати мікроавтобуси більшими обсягами.

Після здобуття незалежності України "Снагу" не змогли запустити у масове виробництво через брак фінансів.

1998 року завод купив корейський концерн Daewoo. Він не був зацікавлений у налагодженні виробництва нових моделей ЗАЗу. Корейці вкладали кошти переважно у випуск своїх машин і модернізацію "Таврії".

6. 1992 року "АвтоЗАЗ" випустив два кабріолети. Крім форми даху, машина мало чим відрізнялася від тридверної "Таврії".

– Першу партію українських кабріолетів вирішили замовити греки. Завод дав їм на випробування дві "Таврії". Але за кілька місяців у Греції почалися фінансові проблеми й вони відмовилися від контракту. Одну машину лишили собі, другу повернули в Україну, – розповідає керівник майстерні автомобільної класики Old Car Service 37-річний Павло Лозовенко. – Більше замовлень на цю модель не було.

7. Нову "Таврію" ЗАЗ 1106 розробили 1988 року. Каплеподібна форма тридверного легковика нагадувала німецький Opel Kadett 1980-х. Машина мала стати першою вітчизняною дизельною малолітражкою.

– Навіть до випуску повноцінного дослідного екземпляра на АвтоЗАЗі не дійшло. Забракло коштів, – говорить Роман Щипков.

×