– Ви нам підходите. Але ми вас не можемо взяти на роботу, – кажуть у політичному піар-агентстві.

Сім років тому дуже хотіла там працювати. Директор набирав команду. Гроші пропонували хороші, фінансувала фірму нова політична сила.

– Вам 25 років, – продовжує Юрій. – Навчимо вас усього, а ви заміж вийдете, а потім – дитина. А нам клопіт – декрет вам оплачувати, шукати нового працівника, вчити його всього.

Взяли якогось студента. Заміж я вийшла через п'ять років, дитину народила – через шість. А піар-агентство перестало існувати через рік. Як і політична сила, що його фінансувала.

На першій своїй роботі – в рекламному агентстві – працювала з розлученими жінками. Шеф був упевнений, що найефективніші співробітники – матері-одиначки. Пробачав їм лікарняні по догляду за малечею, раніше відпускав із роботи. І справді, жінки мали найбільше замовників.

На наступній роботі тема дітей була табу – дружина директора 10 років не могла завагітніти. Брали тільки молодих і незаміжніх.

Доки я в декреті, мій знайомий Тарас весь час шукає роботу.

– Ніхто не бере через вік, – каже. – До 27 років можуть призвати в армію. Працедавці не хочуть зайвого клопоту. Беруть жінок, з ними простіше.

×