Слова "ничка" та "никатися" відсутні у словнику так само, як і в літературній українській мові.
Перше, що трапляється у пошуковику під запитом "ничка словник", це сайт "Словопедія. Словар українського сленгу". Пише "Збруч".
"Словопедія" подає такі справді сленґові пояснення:
1. Кримінальне. Потаємне місце для зберігання заборонених чи крадених предметів.
2. Молодіжне. Схованка. Ми з другом, щоб обмити атестати, купили пляшку напівзабутого нині болгарського солодкого вина "Варна". І шукали таку "ничку", щоб вчителі "не спалили" (О. Червінський, Ничка); Найкомфортніші ж "нички" в зимову пору для них — на столичному залізничному вокзалі. Можна знайти собі раба — з таких же бродяжок або "домашніх синків", що випадково трапляються на дорозі, й примусити їх жебракувати для себе (УМ, 24.02.2001).
3. Молодіжне. Гроші чи запаси на чорний день.
4. Молодіжне. Місце, де можна дістати спиртне, — магазин, особисті запаси та ін. Відтоді шулявські, а пізніше дарницькі реалії життя виробили у мені стійку асоціацію "ничка — спиртне" (О. Червінський, Ничка).
Сховок крадених речей, місце для випивання, недоторканні грошові запаси — така ось річ із сірої зони, ця ничка.
У пивНИЦІ зберігали пиво.
Хліб — у хлібНИЦІ. Скарби — у скарбНИЦІ.
Пироги місяться на стільНИЦІ, хоч на стільНИЦІ від стола можна вже обідати тими пирогами. Вафлі смажаться у вафельНИЦІ.
Вода — із криНИЦІ.
Полуниця — напів схована у землю. А су-ниці — спів-ховаються малими кущиками у лісі.
Сіль береться із сільНИЦІ чи то пак із сіль-НИЧКИ.
Цукор — з цукерНИЧКИ. А попіл струшується в попільНИЧКУ.
Ничка, відтак, зменшувально-пестливе від ниці. Ниця, очевидно, місце для зберігання, схованка. Никати — ховати, і никатися — ховатися, а заникати — заховати.
Мова розвивається, міняється. Багато українських письменників писали так, що зараз їхня мова звучить по-старому, архаїчно. Частина творів — адаптована. Інколи, а може, здебільшого, корективи відбувалися також із ідеологічних міркувань.
Наприклад, Михайло Грушевський писав "ся" із дієсловами окремо: "здогадав ся", "погодив ся". Тут нема нічого дивно. "Ся" — це згорнена форма слова "себе".
У німецькій мові, наприклад, такі слова, як "помився", вживаються із звичайним незгорненим і окремим від дієслова зворотним займенником sich.
Слово "ничка" випарувалося із мови й потрапило, проте, саме у кримінальну лексику. В Одесі ще часів Російської імперії, наприклад, значна частина криміналітету була єврейського походження. Євреї розмовляли їдишем. Староєврейські слова у їдиші здебільшого були незрозумілими мешканцям Одеси інших національностей. Таке слово, як "ктуба" — шлюбний договір, один із найважливіших документів у житті євреїв, — потрапило в кримінальний сленґ у вигляді "ксиви" зі спрощеним значенням "документ", "посвідчення".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як звучить говірка Чернігівського Полісся
4 
35413