"Знайомі на заводі отримують від 600 до 800 доларів"

Полтавець 29-річний Юрій Сень ніколи не мав офіційної роботи.

— Я закінчив Полтавську аграрну академію. Батько кілька разів через знайомих хотів влаштувати мене на роботу. Щоб офіційно оформили, стаж ішов. Пропонував у фермерське господарство агрономом піти, вчителем. Я відмовився.

П'ять років їздив у Росію, працював на будівництві. Робота — пекло, щодня з 6.00 до 22.00. Місили цемент, згружали цеглу, пісок. Жили у вагончику на території по вісім-десять чоловік, душ — на вулиці. На їжу скидалися по 400 гривень. ­Мінус, що робота є максимум на чотири місяці: літо і початок осені. За п'ять років відклав 60 тисяч гривень. ­Купив практично ідеальну "десятку". Зробив ремонт у двокімнатній квартирі, що лишили батьки. Вони переїхали жити на дачу. Після Майдану стало противно працювати в Росії. Шукав заробітки вдома. Влаштувався продавцем, охоронцем. Всюди — неофіційно. Зарплата — максимум 2 тисячі гривень. Вистачало на комуналку і їжу. На одному місці довго не затримувався. Минулого літа влаштувався у компанію, що стелить газони. Їздив до потенційних клієнтів — пропонував послуги, консультував, як доглядати за посадженою травою. Мав 3 тисячі. Осінню чотири місяці робив в охороні на кондитерській фаб­риці, там на 500 гривень менше платили.

Знайомі кажуть, без офіційного стажу не матиму пенсії. Відповідаю: смисл мені зараз працювати за 2 тисячі на офіційній роботі, щоб через 40 років мати 1,5 тисячі пенсії. Вийде, що зараз в усьому ужимаєшся і тоді так само буде. Як варіант: краще відкладатиму по 200–300 гривень у місяць, до пенсії назбирається нормальна сума. Та й взагалі, враховуючи, скільки мужики в середньому живуть в Україні, то великі шанси пенсію взагалі не побачити. Раніше переживав, що на кожній роботі проситимуть трудову книжку, питатимуть за стаж. Як показала практика — це неважливо.

Юрій Сень планує поїхати на заробітки в Польщу.

— Знайомі розповідали, що на заводі отримують від 600 до 800 доларів. На дешеве житло і їжу піде відсот­ків 40 зарплати. Головне, що немає сезонності в роботі. Їдеш і працюєш цілий рік. Буде перша моя постійна робота, — сміється. — У Польщі планую попрацювати три роки. Хочу заробити стартовий капітал, щоб відкрити спортзал у Полтаві.

×