Підприємці обох країн намагаються зберегти співпрацю

Українська економіка трохи сповільнила темпи падіння, підтверджують опубліковані уточнені дані Держстату. Схоже, екстрені заходи, що вживає керівництво країни, дають реальний шанс для економічного зростання. Миттєвого ефекту найближчим часом чекати не варто, але позитивна динаміка очевидна.

Закон про санкції, що нещодавно підписав президент Петро Порошенко, відновленню економіки не перешкоджатиме. Оскільки заборони ефективні в політичній площині, а на бізнес їх вплив не такий великий. Це добре розуміють у діловому співтоваристві як Росії, так і України. Тому підприємці намагаються зберегти спів­працю, незважаючи на те, що Кремль методично продовжує витісняти Київ з російського ринку.

— Останнім часом у двосторонніх торговельно-економічних відносинах з Україною Російська Федерація обрала шлях не взаємовигідного партнерства, а використання торговельних бар'єрів, обмежень і заборони щодо українських товарів, — каже заступник міністра аграрної політики і продовольства Андрій Дикун. — За шість місяців цього року експорт української сільгосппродукції до Росії становив близько мільярда доларів, скоротившись порівняно з аналогічним періодом 2013 року на 31 відсоток.

Вітчизняний ринок зазнає збитків

від скорочення торгівлі з Росією не тільки в сільськогосподарській, а й в інших галузях. Однак говорити про згортання торгово-економічних відносин між країнами було б неправильно. Незважаючи на фактичну війну і нерозуміння у верхах, українські та російські підприємці не поспішають відмовлятися від перспективних ринків держав-сусідів. Це підтверджує статистика: за даними Держстату, за шість місяців цього року прямі інвестиції з Російської Федерації становили понад $3 млрд. Це без урахування тимчасово окупованих Криму і Севастополя.

Для деяких російських компаній перспективний ринок України залишається важливішим за тимчасові кремлівські тренди, що апелюють до патріотичних почуттів підприємців, але шкодять бізнесу.

Так, компанія Parus Agro, що входить до групи QIWI, недавно активно вела переговори про придбання в Україні земельних ділянок під сільгоспугіддя. Організація управляє в Україні підприємством з виробництва ріпаку та ячменю. Позаторік воно було занедбане, а сьогодні працює без збоїв. Цього року компанія зафіксувала значне зростання врожаю обох культур, каже акціонер та член ради директорів групи Андрій Муравйов. Ефект, якого вдалося домогтися російській компанії за такий короткий час, і змусив Parus Agro задуматися про збільшення земельного банку в Україні.

Про плани розвитку українського підрозділу заявив хімічний холдинг "Фосагро". Планує збільшити свою частку на ринку мінеральних добрив України. Перспективним його вважає і група "Уралхім", що належить російському підприємцю Дмитрові Мазепіну. В березні 2014-го три заводи "Уралхіму" зареєстрували свою продукцію в Міністерстві екології та природних ресурсів для використання на території України. Ліцензію видали на п'ять років. Добриво, що випускає "Уралкалій", 20% якого "Уралхім" придбав за згодою російської влади після гучного скандалу з Білорусією, зареєструвала "УкрАгро НПК". Ця компанія входить до Ostchem Group, підконтрольну Дмитрові Фірташу. Зауважимо, що "Уралхім" отримав можливість вийти на український ринок міндобрив майже відразу після того, як міністром екології став Андрій Мохник із команди прем'єра Арсенія Яценюка. Очевидно, прихід нового міністра прискорив процес, оскільки доти холдинг Дмитра Мазепіна приблизно рік намагався отримати реєстрацію на карбамід через структурний підрозділ у Києві. Знайти такого великого постачальника добрив було стратегічно важливим для сільського господарства України.

Не можна забувати, що економіки обох країн десятки років були інтегровані одна в одну. Українські підприємці, які мають бізнес у Росії, також не готові від нього відмовлятися.

Приміром, металургійна компанія "Інтерпайп" підприємця і мецената Віктора Пінчука сьогодні має 10% російського ринку безшовних труб та залізничних коліс. Металургійний дивізіон олігарха Ріната Ахметова, який втрачає активи через воєнні дії на Донеччині, робить ставку зокрема на збутовий підрозділ групи "Метінвест", клієнтами якого є кілька тисяч підприємств Росії. Через це і Вадим Новінський, чий "Смарт-Холдинг" володіє блокпакетом "Метінвесту", готовий підтримувати свій російський бізнес. Навесні "АвтоКрАЗ", підконтрольний народному депутату Костянтинові Жеваго, повідомляв, що поставки великовантажних автомобілів ідуть у Росію стабільно — в середньому 25–30%. Спостерігаючи, як успішно ці та інші компанії багато років сприяли і сприяють розвитку торговельно-економічних відносин між сусідніми країнами, очевидно, що цю співпрацю не повинні перервати. Про це йшлося в Мінську на зустрічі Петра Порошенка з президентами країн Митного союзу. Тоді російський президент Володимир Путін застеріг, що Україна може позбутися мільярдів євро, якщо відмовиться від спільних з СНД технічних норм і прийме стандарти Європейського ­Союзу.

В свою чергу, Петро Порошенко підкреслює, що не можна допустити подальшого погіршення економічних зв'язків з Митним союзом, торговий оборот з яким упав на 30%. Сьогодні для нашої країни, що перебуває в складному економічному становищі, зокрема через неконструктивну позицію РФ щодо газового питання, задача №1 — залучення інвесторів. Особливо тих, хто сприяє процвітанню України і здатний налагодити діалог з новою українською владою.

×