— Тягнусь до гаманця у хлібному кіоску, а його вже немає. Телефон лежить, рюкзак розстебнутий, — розповідає киянин 29-річний Олександр Максименко. В трамваї неподалік метро Чернігівська в нього вкрали гаманець із зарплатною карткою.

— Згадав, коли знімав гроші в банкоматі, за мною стояли двоє дівчат, років по 24. Потім разом зайшли в трамвай. Одна ніби ненароком впала на мене, засміялася й вийшла. Так, мабуть, і витягнула гаманець. Зателефонував одразу на гарячу лінію банку, попросив заблокувати картку. Сказали, що займуться моїм випадком. Гроші з картки зняли вночі — 1300 гривень. А повідомлення про блокування рахунку прийшло тільки наступного дня.

У 40-річного Олексія Мартиненка з Черкас украли 3 тис. грн із картки "Дельта Банку" рік тому. Напередодні він поповнював рахунок мобільного телефону через інтернет.

— На сайті ввів термін дії картки, номер та пароль, який прийшов есемескою. Мабуть, хтось з адміністраторів сайта швидко скопіював мої дані, — каже Мартиненко. — Банк не встиг заблокувати картку. Я туди зателефонував, коли вже отримав повідомлення про зняття 3 тисяч гривень. Украли гроші за 5 хвилин. Наступного дня зі мною зв'язалася служба безпеки банку. Сказали, що кошти перераховані громадянину Молдови. Він закрив свій рахунок того ж дня, коли вкрав гроші. Його оголосили в розшук. У банку звинуватили, що я користувався неперевіреними сайтами. Але це був сайт оператора МТС.

У травні Верховний Суд України зобов'язав банки повертати вкрадені гроші з карток, якщо не зможуть довести вини клієнта.

— Це справедливе рішення. Тепер, якщо банк не надасть відео з банкомату, на якому клієнт передає комусь картку, або де буде зображена картка з написаним на ній пін-кодом, то буде відшкодовувати збитки, — говорить 39-річний Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських банків. — Завдяки цьому роз'ясненню можна буде врятувати гроші щонайменше половини постраждалих. Адже найчастіше люди втрачають кошти, бо фінустанови блокують картки протягом 3–4 годин. А не одразу після звернення. Ще однією причиною є недостатня увага банків до підозрілих операцій. Якщо хтось намагається зняти 10 тисяч із картки, де лежить тільки три, то цей рахунок слід блокувати. Не обов'язково чекати, доки зателефонує клієнт. Власник картки взагалі може бути десь на відпочинку, не бачити, що прийшло смс-повідомлення про зняття коштів. Недоліком цієї постанови є те, що там чітко не прописано за що відповідає банк, а за що — клієнт. Адже власник картки може передати пароль знайомому й той зніме всі гроші з картки. Банк доказів не знайде.

Наслідком постанови Верховного Суду будуть повільніші операції. Гроші йтимуть із картки від 4 до 8 год. Протягом цього часу служба безпеки фінустанови перевірятиме отримувача грошей і відправника. Прискіпливіше перевірятимуть різні оплати. Можливо, багато фінустанов введуть кодове підтвердження зняття грошей. Після введення пін-коду на телефон приходитиме смс-повідомлення з додатковим кодом.

Створюють копії популярних сайтів

— З'явився новий вид шахрайства. Злодії знаходять в інтернеті старі оголошення про продаж. Телефонують за вказаним номером. Переконують, що хочуть купити, і навіть обіцяють передплату. Людина на радощах погоджується. Шахраї питають номер картки. Потім передзвонюють, уточнюють, до якого часу вона дійсна. Просять назвати перевірочний номер на звороті, ім'я та прізвище власника. Маючи ці дані — спустошують рахунок, — розповідає 43-річний Олександр Карпов, директор міжбанківської Асоціації членів платіжних систем "ЄМА".

Продовжують установлювати на банкомати відеокамери або спеціальні накладки на приймач картки, щоб дізнаватися пін-коди. Але найбільше крадуть із карток через інтернет. Хакери створюють копії сайтів банків, популярних інтернет-магазинів. Так отримують інформацію про власників карток.

×