— Інтервал між доставками — 20 хвилин. Поговоримо, доки будемо їхати до замовника, — розповідає телефоном 47-річний Олександр Насонов із Він­ниці. Приїжджає "Мерседесом Спринтер". Одягнув білі сорочку і халат. На сидінні лежить чепчик. У салоні замість сидінь встановлені два холодильники.

Насонов другий рік возить на замовлення молочні продукти. Має близько двох десятків клієнтів. Більшість — з елітного мікрорайону Поділля у Вінниці.

— Люди люблять, коли у фірмовому одязі заношу молоко. Діти фотографуються зі мною. Кажу, що приніс молоко від корівки Мані. Мамки за це завжди дякують. Раніше працював маршрутчиком, возив пасажирів по місту своєю машиною. Позаторік у Вінниці відмінили маршрутки. Лишився без роботи. Сидів удома. Кілька разів на тиждень ходив на базар по продукти. Бачив, що жінки з дітьми просили продавщиць привозити молоко додому. Ті зазвичай відмовлялися. Домовився з однією, що возитиму їй щодня о 7.30 молоко. Тоді її двійнята снідають. Потім ще клієнти з'явилися.

Спочатку молоко купував на ринку, — продовжує. — Приїздив о 6–7 ранку, скуповував у бабів. Але клієнти скаржилися часто. То гірке, то кисле. Доводилося міняти. Продавці часто обманювали — замість ранішнього підсовували вечірнє молоко. В пошуках якісного продукту об'їхав усі приміські села біля Вінниці. Домовлявся купувати на гривню дорожче, ніж приймали молокозаводи. За літр плачу 5–6 гривень, продаю по 9–11. Окремо клієнти доплачують за дорогу 5–10 гривень.

Олександр прокидається о 5.00, їде по молоко. До 9.00 розвозить замовлення.

— Маю клієнта, який любить парне. Купую для нього молоко в селі Бохоники Вінницького району. Після дойки доїжджаю до нього за 7 хвилин. За це платить зверху 50 гривень. Більшість просять якісне молоко. Вмію розрізняти по зовнішньому вигляду. Якщо жовте, то не дуже добре. Значить, корові мало дають води. Ідеальне молоко пахне, як немовля. Має солодкуватий присмак.

Облік клієнтів веде в електронному записнику. Щодня встановлює нагадування, до кого заїхати першим.

— Часто перекидають гроші на картку. Буває і за місяць наперед. Серед клієнтів — депутати міської ради, бізнесмени. Ці люди помішані на здоровому харчуванні. Іноді навіть просять показати фото корови, від якої молоко. За день маю 200 гривень прибутку. Для Вінниці це непогано. Наприклад, водій тролейбуса отримує 2,5 тисячі гривень зарплати. В останню неділю місяця роблю вихідний. Йдемо з друзями на річку чи веду дружину в кіно.

×