На тисячу гривень можна засадити 10 соток

 

Полтавка 49-річна Марина Жеглова планує садити город. Раніше ніколи цього не робила.

— Працюю майстром манікюру. Клієнтів поменшало, зараз економлять на салонах краси. Заробітки впали. А пучок зелені на ринку коштує 20 гривень. За 4 кілограми моркви й цибулі віддала 50 гривень. Сказала чоловіку, що треба садити город, — розповідає Марина Юріївна. — Маємо дачу за містом. Раніше вважали, що не варто гнути спину за мішок картоплі. Закуповували овочі на рік оптом на базарах — три мішки картоплі, цибулі, по одному — моркви й буряків. Витрачали близько тисячі гривень.

Марина Жеглова купила книжки з городництва.

— Порахувала, що на тисячу гривень можна засадити 10 соток. Зібраного врожаю вистачить на рік, ще й поділюся з донькою, родичами. Загорілася довести, що зараз на землі працювати вигідно. Посаджу картоплю, огірки, кабачки, помідори, моркву, буряк, цибулю, зелень. 20 пакетів насіння обійшлися у 150 гривень. Мама дала помідорів і перцю, щоб посіяла розсаду. Родичі із села допомагають порадами, як правильно доглядати за нею. Не думала, що це так складно. На дачі з чоловіком повикорчовували старі дерева й кущі. На ярмарку купили саджанці яблунь, груш, абрикосів, смородини, малини.

— На город пішло більш як 2 тисячі гривень. За ці гроші торік могли купити тонну картоп­лі, — говорить вінничанка 35-річна Ірина Громик. Також уперше садитиме город.

— У Вінниці маємо двокімнатну квартиру. Я працюю масажистом, чоловік — ветлікар. Непогано раніше заробляли. Дачу в селі Тютьки ­Вінницького району купили 2008-го. Кожні вихідні їздили туди відпочивати, шашлики смажити. На нашому городі сусіди траву косили корові. А зараз на базар страшно йти — через ціни. Зарплат не піднімають. Ще торік у листопаді вирішили почати оброб­ляти город. Сусід порадив зорати на зиму, бо земля довго стояла необробленою. Купили машину гною за 150 гривень. Як його розкидати — не знали. Все життя прожили в місті. Найняли чотирьох людей. Вони за 50 гривень і обід розкидали гній. Тракторист спочатку дискував город, потім — ­зорав. Узяв подвійну ціну — 500 гривень. А в березні город довелося переорювати, бо за зиму земля злежалася, грудки неможливо було розбити. Ще виклали 300 гривень. На 500 накупили насіння. Також — лопати, сапи, добрива, препарати від колорадських жуків. Ще нічого не садили, а я вже починаю ненавидіти той город. Ще й сусіди постійно лізуть із порадами.

Полуницею засадять дві сотки в центрі міста

26-річний Дмитро Васильченко з Полтави вирішив посадити у дворі полуницю.

— Живемо в приватному будинку в центрі міста. У дворі завжди росли тільки квіти, — каже Дмитро. — З дружиною Олександрою дуже любимо полуницю. Готуємо варення, компоти на зиму. Ягоду завжди купляли на базарі. Торік полуниця стрибнула в ціні — за кілограм просили 50 гривень. Вперше зимували без варення. ­Купували трошки свіжої, щоб поїсти. Цього літа ціна, мабуть, буде ще більшою. Вирішили посадити вдома грядку на 2 сотки. За розсаду заплатили 200 гривень.

×