"Кур'єр привозить клієнтці кілька суконь на вибір"

 

30-річна киянка Надія Лівинська в січні відкрила магазин суконь. Моделі розробляє сама. У бізнес вклала 80 тис. грн.

— Раніше займалася маркетингом, працювала в одному з міжнародних видавництв. Торік народила сина. У декреті згадала про своє дитяче захоплення — малювання. Днями малювала сукні на папері, — розповідає Надія. — Якось відкрила шафу, перерахувала всі свої. Виявилось, маю більше сотні. Подумала: якщо в мене стільки суконь, то й іншим жінкам їх теж багато треба. Порадилась із чоловіком, вирішила спробувати шити одяг. Закупили тканину, переважно корейських виробників. Із готовими ескізами суконь поїхали до швейного цеху під Києвом. Перша колекція вийшла з шести моделей. Продавали одяг через інтернет та роздрібні магазини, які працюють з українськими дизайнерами.

Помітила, що деякі сукні купують погано. Через невдалі викрійки вони не сідали по фігурі. Почала ретельніше перевіряти моделі. Шила сукню одного розміру і міряла на різні типи фігури. Дивилась, як сідає, недоліки підправляла, перш ніж запускати в масовий пошив.

Стаціонарний магазин відкрили на прохання ­клієнтів. ­Казали, що хотіли б ­­прийти і ­подивитися всю ­колекцію. Найняла шістьох працівників — продавців, ­кур'єрів, ­адмі­­ністратора, піар-­менеджерів. У майбутньому хотіла б мати своє виробництво. Але ще не прораховувала, скільки на це потрібно грошей. Вкладені в бізнес кошти повернули менше, ніж за рік.

Середня вартість сукні — 1000 грн. За рік Надія Лівинська продає понад 400 шт.

— За тканинами їжджу до Італії. Їх можна купити і тут. Але коштують дорожче, вибір менший. За кордоном дають хороші знижки. У тканинах спочатку не розбиралась, вибирала на дотик. Аби була ніжна і приємна до тіла. Ще щоб мала трохи синтетики — тоді одяг краще носиться, не втрачає форму.

Придумала свої фішки, щоб товар краще продавався. У нас доставка в Києві безкоштовна. Кур'єр привозить клієнтці кілька суконь і розмірів на вибір. Також безкоштовна доставка по Україні, можна повернути товар чи обміняти. Покупцям таке подобається. За рік мали лише два обміни і єдине повернення.

Почали шити блузи та спідниці, але їх купують гірше. В осінній і зимовій ­колекціях блуз не було. А у весняній знову хочу спробувати. Трохи ускладню моделі. Зараз розмірковую — шити спідниці-­пачки чи ні. Такі є в колекціях багатьох ­дизайнерів. Як їх купуватимуть — ­неві­домо. На замовлення ­суконь не ­ви­го­товляємо, — додає дизайнер.

120 тисяч гривень — за стільки можна відкрити невеликий цех із пошиття одягу. Потрібно купити дві швейні машини, оверлок, праску з відпарювачем.

×