— Український прорив у торгівлі з Європою не стався через війну, валютні обмеження Нацбанку та невідповідність частини продукції європейським стандартам, — каже Тарас Качка, експерт із міжнародного права та євроінтеграції. Торік наприкінці квітня Євросоюз зняв більшість мит для української продукції.

— Скасування мит відчули в першу чергу великі підприємства, — продовжує. — Значна частка українського експорту — це метал та сільськогосподарська продукція. До Європи продавали більше томатної пасти, меду, зернових. Молоко могли б збувати за кордон. Але заважають розбіжності в законодавстві та стандартах виробництва. Для м'яса птиці процес ­узгодження та впровадження європейських стандартів тривав п'ять років. Для молока це буде — рік-півтора. Російський ринок для української продукції не втрачений. Ті обмеження, що зараз існують — це не економіка, а політика.

— Вдало експортують свою продукцію до Європи ті підприємства, що до цього готувалися роками, — говорить 30-річна Любов Акуленко, координатор інформаційного проекту "Сильніші разом". — Це підприємства-гіганти: виробник курятини "Наша ряба", яблучного та виноградного соку "Одеський консервний завод", томатної пасти "Агроф'южн". Вони давно пройшли міжнародну сертифікацію і стандартизацію. Також хочуть постачати до Євросоюзу свинину й телятину. Але це не буде швидко. Треба мінімум рік, щоб отримати дозволи. Раніше з України везли багато товарів до Росії. Там не питали, як воно виробляється, за якими стандартами. Врешті, колись це мало статися: російський ринок або закрився б, або на ньому стало тісно через конкуренцію між українськими підприємствами.

×