"Чекаю, що повністю бізнес окупиться за рік"

 

Оренда швейної машинки на годину коштує 55 гривень

— Відкрила бізнес за три дні. Знайшла приміщення на майдані Незалежності, обладнала його потрібною технікою. Вклала у справу 7 тисяч доларів, — говорить 36-річна Поліна Башкіна. У лютому відкрила у столиці швейний коворкінг (офіс, де можна орендувати робоче місце на день, тиждень чи місяць. — ГПУ).

— За фахом я — маркетолог. Торік записалася на курси крою та шиття. У Києві подібні школи орієнтовані на тривалий термін навчання — три місяці, рік. Умови погані — старі столи, непривабливі приміщення. Вирішила відкрити власну школу шиття. Розраховувала не лише на охочих професійно освоїти справу. Але й на людей, які хочуть спробувати себе в пошитті.

Найняла 10 викладачів. Робимо короткі програми про те, як пошити спідницю, брюки, блузку чи сукню. Місячний курс коштує тисячу гривень. Можна просто прийти попрацювати на швейній техніці. Перша година коштує 55 гривень, наступні — по 40.

У "плюс" почала виходити з першого місяця роботи. Чекаю, що повністю бізнес окупиться за рік. Найбільша проблема — підібрати персонал. Чотири місяці шукала керуючого. Люди писали в резюме те, чого не вміють. Не горіли бажанням працювати.

Знайшла хорошого адміністратора. Із нього зробила керуючого. Працює за відсотки від прибутку. Нещодавно взяли адміністратора. З осені збільшуватиму штат.

Коворкінг — це ознака сучасної економіки. Люди витрачають гроші з розумом. Не купують дорогої техніки, якою користуватимуться рідко. А шукають способи спільно працювати на ній. Дешевше заплатити 55 гривень на годину роботи зі швейною машинкою, ніж купувати прилад щонайменше за 5–6 тисяч гривень.

На курси приходять, щоб навчитися шити й зекономити гроші. Шиють із давно куплених тканин або переробляють старий одяг. Навчаємо виготовляти текстильне взуття. Босоніжки обходяться у 185 гривень. Зараз економічна криза, люди шукають способи заощадити. В якійсь мірі повертаємося в 1990-ті, коли багато шили для себе. Окрема категорія клієнток — матері та майбутні матері. Серед учениць багато дівчат, які хочуть виглядати оригінально, жінки з нестандартною фігурою. Нарікають, що складно підібрати одяг у магазинах. Учитися крою та шиття приходять дизай­нери, власники українських марок одягу. У них працюють швачки. Виготовляють одяг за ескізами. Дизайнерам іноді важко пояснити, що хочуть отримати в результаті. Не завжди знають, чи реально виконати ту чи іншу модель. Хочуть зрозуміти, як шити одяг. Аби потім знайти спільну мову з персоналом. У середньому орендують техніку від 45 хвилин до 2 годин. Якось дівчата шили сукню на випускний і для конкурсу краси. Професійні швачки приходять попрацювати зі спеціальною технікою. Маємо оверлоки та розпошивальну машинку. Вони потрібні для виконання спеціальних швів.

Попит на хороших швачок на ринку більший, ніж пропозиція. Їх шукають на роботу за кордон. Власники українських ательє скаржаться, що складно підібрати персонал. Наших випускниць готові брати на роботу в салон весільних суконь та ательє, яке шиє одяг для циркових артистів.

×