Роксолана Грицик багато років живе у Жешуві, Польща. Хоча дівчині доводилось побувати не в одній країні світу, втім Польща виявилась найближчою до її вимог.
"Поїхала вчитись - сподобалось, залишилась. Польща ніколи не викликала в мене якихось емоцій, але коли почала тут навчатись, то полюбила її, зараз, мабуть, не проміняла б її ні на яку іншу країну. А Жешув цілком відповідає моїм вимогам – це місто, яке постійно розвивається, не маленьке, але й не велике, чисте та безпечне, до речі, займає 1 місце серед найбезпечніших міст для проживання", - пояснює дівчина.
"Знаєте, що мене найбільше здивувало в Жешуві, коли я вперше сюди приїхала? У нас як переходять дорогу? Коли машини не їдуть. А в Жешуві всі чемно стояли і чекали зеленого світла на світлофорі, навіть, якщо машин не має. Тепер я розумію, що це не тільки через хороше виховання, а й тому, що штраф за перехід дороги на червоне світло – 500 злотих (1200грн)", - продовжує Роксолана.
"Поляки, як і всі європейці, на перший погляд дуже милі, але це лише на перший погляд. До іноземців не надто привітні: в очі посміхаються, а в спину плюють. Про українців взагалі дивне стереотипне мислення, поляки чомусь впевнені, що Україна живе в бідноті і темноті. Серед молоді такі ж думки побутують. В мене є друзі серед поляків, але це друзі лише для того, щоб піти кудись розважитись, а, якщо допомогти, то у них вже тоді кожен сам за себе", - відверто каже співрозмовниця.
У Жешуві багато українців. Студенти, заробітчани. Зазвичай продають на базарах, прибирають квартири, на будівництвах, в кафе. Ті, що навчались тут, можуть працювати за спеціальністю.
"Молодь тут живе як і в Україні – робота, навчання, кіно, клуби, походи, секс, наркотики і рок-н-рол", - сміється Роксолана.
"Одягаються польки без особливого ентузіазму, не роблять з одягу культу, акцент ставлять на відпочинку. Хлопці краще стежать за своєю зовнішністю."
Харчуються поляки дуже часто у фаст-фудах та піцеріях. Але й популярно є брати з собою домашні канапки в дорогу, на роботу, на навчання, щоб не витрачати гроші. Польська кухня доволі схожа на українську.
"У Жешуві здійснити закупи можна не тільки в супермаркетах – є 2 сталі продуктові ринки, де продають свіжину, овочі, фрукти. Класна штука, бо дешевше, ніж в маркетах, а продукти свіжіші. Є ще базар, де можна купити одяг. А щонеділі приїжджає виїзний базар зі всім, що хочеш, але я там не була, бо поки я прокинусь, то він вже їде в інше місто", - каже дівчина.
"Жешув має багато особливостей. Наприклад, у центрі міста є велетенський пам'ятник невідомо кому і чому у формі овалу. Це місце зустрічі поляків – тут зустрічаються всі. Ще у Жешуві не має нічної метушні. Якщо в Україні о дев'ятій вечора життя тільки починалося, то тут о пів на десяту на вулицях майже нікого немає. Місто живе тільки вдень. Спочатку мене це просто шокувало", - провадить вона.
"Також в Жешуві я знайшла те, без чого тепер не зможу обійтися. Це виставка собак. Вона відбувається щозими. Виставка дорогоцінних каменів та мінералів навесні та восени. Європейський майдан - концерт щовесни за участю польсько-українських зірок естради. Ніч музеїв, це зрозуміло – ночі, коли вхід у музеї безкоштовний. Тепер Жешув – це мій рідний дім, тут у мене робота, тут мені затишно, а коли я їду з міста, то завжди хочу якнайшвидше повернутися назад", - ділиться відчуттями Роксолана.
4 
2164
Коментарі
13