У Опішному на Полтавщині в Національному музеї-заповіднику українського гончарства провели фестиваль-конкурс гончарського бодіпейтингу "BodyCeramicFestUkraine".
Організували його у мистецькій галереї Центру розвитку духовної культури. На фестиваль приїхали художники із різних куточків України.
Глядачів до зали, де працюють художники, не пускають. То ж люди за дійством спостерігають здаля. Ось біля зали зупиняються дві дівчини і хлопець. Спостерігають за роботою художників.
"Оце да. Вона що, без ліфчика й трусів?", - хлопець рукою показує в бік однієї із дівчат-моделей.
"Та ні, бачиш, плавки їй зафарбували глиною",– дівчина у відповідь.
Художники працюють у різних техніках та жанрах. Хтось живу картину створює по всьому тілу моделі, а хтось використовує для цього лише певні частини тіла.
"У мене є робота. Але свій вільний час я присвячую бодіпейтингу. Це моє хобі. Приваблює розмальовувати тіло, змінювати його. Але найбільше цікавить результат. Не знаєш, що вийде. Бо спочатку плануєш одне, а виходить щось зовсім інше",– пояснює художниця Іванна Гураєвська із Умані.
Говорить, на полотні набагато легше малювати, ніж на людині. Бо однакових людських тіл немає . Кожне тіло має свої вигини, свої випуклості. То ж якщо навіть дуже постаратися, то однакових малюнків зробити неможливо. Дівчину-модель вибрала сама. Вона теж із Умані. Картину назвала "Нове покоління". На пупкові зобразила символічний людський зародок. Має символізувати зародження нової людини, нової нації. На голові у дівчини будуть 2 фігури лелек, які символізують єдність пари чи народу.
Журі гран-прі присудило Тамілі Безрук із Опішні за картину "Незібрані грона райського саду".
Коментарі
1