Фото: Валерій Шмаков

У Львові вшанували 70-ті роковини депортації українців на каторжні роботи у Сибір у ході операції "Захід".

Біля пам'ятника Жертвам комуністичних злочинів місцева влада та громадськість поклали квіти, відбулось громадське віче та екуменічна панахида. Також в усіх храмах Львівщини відслужили поминальні Богослужіння.за жертвами депортації.

"Мені добре запам'ятався той день. 21 жовтня 1947 року мене разом із сімєю вивезли в Сибір. Тоді мені було 14 років. Коли прийшли за нами, кричали щоб ми збирались швидше, а самі хапали з шафів все цінне що бачили і ховали не тільки під пахви, а й в штани. Нас – тата, маму і хвору бабусю повезли на вокзал, де було маса народу. Діти плакали, одна з вантажівок з людьми перекинулась. Травмованих кудись забрали. В товарні вагони напхали стільки людей, що не було місця сісти. 3 дні нам не давали їсти, а потім принесли зіпсований оселедець. Води не було, антисанітарія. Немовлята в пелюшках, жінки і літні люди, хворі. Люди ділилися між собою чим могли. Багато померло дорогою. А коли в'їхали в лаптьожну матушку Росію і нас випустили з поїзда, я нарахувала 90 вагонів. Нас привезли в Пермський край і наказали шоб ми тихо сиділи і не псували "октябрськіє празднікі", - розповіла очевидиця тих подій Катерина Пелехата.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Везли ночами. На день вагони заганяли у тупики

За її словами, родина знала, що може постраждати від репресій, адже напередодні заарештували її брата за участь в визвольному русі.

"Мій брат був в підпільній молодіжній організації імені Героїв Крут, яка діяла в школі в Дрогобичі, у якій колись вчився Іван Франко. Я активно їм допомагала, була знайома з хлопцями із УПА, які давали мені завдання. Якось брат мені сказав – поїдеш до тітки повстанця Ахметка, вона передасть тобі пакунок. Розмов бути не могло, я сіла на ровер і поїхала. Пані Марія прив'язала пакунок мені до рами на ровері. На зворотньому шляху назустріч мені їхало 5 підвод з облавниками. Я задивилась, колесо попало у вибоїну і в пакунку щось забринчало. Один шмірак (так називали російських солдат, - Gazeta.ua) закричав "Девочка, что вєзьош?!". Перекинула коси за плече і відповіла "А ваше какоє дєло?" і поїхала далі. Коли вже передавала пакунок повстанцям запитала, що я привезла. Сказали: "Ти нас врятувала, привезла нам набої". Також одним з моїх завдань було дружити з дочкою капітана НКВС. В школі вона сиділа поруч зі мною за партою. Я мала бувати в них вдома та прислуховуватись про що вони говорять", - каже Катерина Пелехата.

Тим часом, за декілька сотень метрів від панахиди, на подвір'ї Палацу мистецтв тривало Свято Сиру та Вина, яке проводиться у Львові з 20 до 22 жовтня. У ході свята гостей розважали музики, проводилась дегустація вин та частування гігантським сирником.

"Міськрада не є організатором цього заходу. Він проводиться на закритій локації. Але з нашого боку було звернення до організаторів всіх сьогоднішніх заходів у Львові, аби вони розпочинались з хвилини мовчання, або зі згадки про жертв депортацій", - повідомив у коментарі Gazeta.ua заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко.

×