18 квітня на Берковецькому кладовищі у Києві поховали колишнього нардепа-"регіонала" Олега Калашникова. Два дні тому його застрелили у під'їзді будинку на Виноградарі, де мешкав. Зробили 5 пострілів. Останній — контрольний — випустили у голову.
"Олег Іванович був різноплановою людиною. Він був неординарним, цілеспрямованим, працелюбним. Завжди намагався бути лідером, інших ніколи не слухав. Мав на все свою точку зору і хотів, щоб інші думали так само. Через це спілкуватися з ним було непросто. Він любив життя і веселощі, мав прекрасне почуття гумору. Трохи вмів грати на гітарі і любив співати. Його улюблена пісня — "Махнем не глядя" з радянського фільму про війну "Щит і меч", - розповів кореспонденту Gazeta.ua товариш покійного Сергій. Називати своє прізвище він відмовився.
"Олег дуже любив автомобілі, зброю і годинники", - додав Сергій.
Труна з покійним була відкритою. Калашников вбраний у чорний костюм, білу сорочку і синю краватку у білий горошок. До лацкану піджака прикріплена георгіївська стрічка. Відспівували покійного близько години. Після того повезли у ритуальний зал клінічної лікарні "Феофанія" на церемонію прощання. Із колишніх однопартійців Калашникова попрощатися з ним прийшов лише Ельбрус Тадеєв. На виході із клініки він погладив бродячу кішку і сказав: "Інші прийти не змогли, бо зайняті своїми справами. Думаю, зараз погрожують багатьом. Але цим повинна займатися міліція. Олег Іванович запам'ятався мені людиною, яка навіть мухи не образила — ні словом, ні ділом".
На Берковецькому кладовищі катафалк із Калашниковим зустрічали 4 чоловіки з духового оркестру. Виконували мелодію із пісні "Офіцери", "День победы" та російський марш "Прощание Славянки". Коли труну опустили у яму, 3 військових з почесної варти випустили у небо 6 пострілів.
Поховали Калашникова між могилами його матері Валентини Олександрівни та батька Івана Павловича. Зверху закидали камінням та шматками бетону, який зірвали, аби можна було викопати яму.
Коментарі
19