13 жовтня 2014 р. в Інституті педагогіки НАН України відбувся науково-методичний семінар "Освіта для демократії: методика Р4С (Philosophy for Children)", на якому були присутні освітяни з багатьох регіонів України. Хедлайнером заходу виступив професор Джінван Парк з Південної Кореї – один із найбільш послідовних і затятих адептів даної методики, яка вчить дітей демократії з того віку, коли вони ще до пуття не розуміють значення цього терміну.
Вчений щойно прибув з Ірану, а після України відразу летить до Австрії, де методика Р4С підтримується на державному рівні. Презентація освітнього проекту за участю професора Кйонсанського національного університету Джінван Парка стала можливою за підтримки міжнародного фонду "Скорочення ризиків" (Risk Reduction Foundation). "Якщо ми прагнемо перетворити Україну на державу з високими стандартами якості життя, конкурентоспроможну та інноваційну, то освіта і наука мають бути пріоритетами державної політики. Ознайомлення з міжнародним досвідом дозволить впроваджувати прогресивні підходи в навчанні. Освітній процес має бути найбільш ефективним використанням часу для молоді, здатним підготувати молоде покоління до викликів сучасності", – зазначив голова фонду "Скорочення ризиків" Володимир Костерін.
Кореєць Джінван Парк – скромний чоловік, з першого погляду він зовсім не схожий на ту світову знаменитість, на лекції до якого прагнуть потрапити і професори, і дипломати, і науковці. Однак сам лише перелік його регалій в тій сфері педагогіки, якій він присвятив більшу частину свого життя, достатньо красномовний: доктор філософії, професор, завідувач відділу етики Кйонсанського національного університету, віце-президент Міжнародної ради з "Філософії для дітей" (2009-2011 рр.), президент МО "Філософія для дітей країн Азії та Океанії", президент Корейської академії навчання філософії в школі, член міжнародного товариства "Філософська освіта країн Азії та Океанії у розвитку демократії" (ЮНЕСКО). Увага професора Джінван Парка до України невипадкова, адже наразі наша країна, на його думку, є світовим лідером світових демократичних процесів.
"Останніми роками я дуже прискіпливо слідкую за розвитком подій в Україні, і був дуже здивований і шокований революцією на Майдані, учасники якої боролись за свободу і соціальну справедливість. Їхню боротьбу можна назвати "демократією участі". Українці показали, що демократичні речі є для них дуже важливими", – відзначив професор Джінван Парк.
Професор також висловив думку, що світогляди українців і корейців вельми схожі, зокрема дух Майдану – це український варіант корейського духу Санбі. У Кореї дух Санбі – це культове поняття, що сягає своїм корінням міфології; цьому духу навчають змалечку і його сповідують лідируючі групи суспільства. Головні його ознаки – джентльменство, здатність лідерів пожертвувати собою заради суспільного блага, а також наявність високих моральних якостей – довіри, піклування про ближнього, поваги.
Український Майдан з його духом самопожертви, побратимства, благородства вперше за багато років показав українській нації, що вона достойна посісти значно вище місце серед розвинених країн світу, аніж те, що має сьогодні – завдяки своїм колишнім аморальним правителям. І щоб це сталося якомога швидше, на думку професора Джінван Парка, дух Майдану треба привнести в систему української освіти.
Методика Р4С, яку пропагує корейський професор, має й іншу загальносвітову назву: "Філософія для дітей". Наразі ця методика активно просувається і впроваджується в понад 60 країнах світу. Якщо не заглиблюватися в педагогічні тонкощі, то основними її рисами є навчання, починаючи з наймолодших класів, діалогу, дослідженню, взаємовизнанню та взаємоповазі. Діти у класах не повинні бути якимись піддослідними кроликами, а ставати повноцінними співтовариствами дослідників, плекаючи у собі почуття співпричетності до спільної справи, яка вища за інтереси будь-кого з них.
Вже лише з цих визначень можна побачити, що розвинені східні держави – насамперед, Південна Корея, Японія – дуже старанно культивують у себе методику Р4С. За словами Джінван Парка, система Р4С почала впроваджуватися в Корея ще 45 років тому, і лише зараз корейці починають бачити її результати. "Тож і українцям не варто сподіватися на отримання негайного ефекту, можливо, і вам доведеться чекати 40-45 років, але вже тоді ці результати будуть справжніми і матимуть велику вагу", – наголосив професор.
За словами члена-кореспондента НАПН України, доктора педагогічних наук, професора, завідувача лабораторії суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України Олени Пометун, елементи методики Р4С достатньо активно впроваджувалися і в українських школах, особливо старших класах, наприкінці 90-х–початку 2000-х років. Це був час, коли західні освітні методики активно популяризувалися в Україні в рамках глобальної програми "Демократичне суспільство". Лабораторія суспільствознавчої освіти зокрема підготувала багато публікацій, досліджень на цю тему, розробила спецкурс "Ми – громадяни України" в рамках спільного україно-американського проекту "Освіта для демократії". Деякі вищі навчальні заклади безпосередньо займалися за методикою Р4С, у першу чергу – Луганський університет, однак сьогодні його робота з відомих причин повністю зупинена.
"Ми вчили учнів старших класів основам демократії, комунікації, розв'язанню конфліктів, критичному мисленню. Показово, що на українських Майданах у значній мірі якраз і стояли ті вчорашні старшокласники, які нещодавно засвоїли головні принципи методики Р4С", – зазначила Олена Пометун.
На її думку, Україна, звісно, не може перескочити у своєму розвитку через десятки років відразу до розвинутої демократії. Однак українське суспільство зробило великий крок до гідності – чого лише вартий рівень волонтерства останніх місяців на Майдані і в зоні АТО, що вразив як самих українців, так і західне суспільство. І це, безперечно, є приводом пишатися своєю країною.
За словами кандидата філософських наук, доцента кафедри філософії Інституту філософської освіти і науки НПУ імені М.П.Драгоманова Надії Адаменко, сьогодні українських школярів потрібно навчати не лише критичного мислення, а й креативного. "Під час вступних іспитів має бути відсоток балів з креативу", – зазначила вона.
Надія Адаменко сказала, що дехто з українських фахівців звинувачує програму Р4С в американізмі. Вона повідомила присутнім, що Ольга Сухомлинська згадувала, що її батько певний час листувався з Метью Ліпманом – засновником методики Р4С, і американський новатор використав багато ідей українського педагога Василя Сухомлинського. "Тому варто говорити про те, що всі ми йдемо з одних цінностей, одних педагогічних засад, а з іншого боку, Ліпман винайшов багато універсальних принципів, до яких можна застосовувати приклади з національної та світової культури", – підкреслила Надія Адаменко.
Наприкінці Джінван Парк сказав, що наразі багато країн світу перебувають в стані справжньої революції в сфері освіти, швидко змінюючи свої навчальні плани. І Україні теж варто задуматися над цим.
"Я проводжу багато семінарів в багатьох куточках світу, і бачу, що різні держави вкладають дуже багато грошей в навчання вчителів. Адже жодна технологія не може навчити дитину формувати судження, а гарне судження завжди прирівнюється до мистецтва. Програма Р4С якраз і навчає мисленевим навичкам, вмінню формувати судження… Скажімо, чи можна досягти гармонії українським державникам з ідеями сепаратистів на Сході України? Якщо ви освічені і маєте чіткі судження, то шанси порозумітися з ними є!" – наголосив Джінван Парк.
4 
79692
Коментарі