Аналізуючи ситуацію, у якій опинилася "Укрзалізниця", мимоволі задаєш собі запитання – чому:

–  чому залізничний транспорт в усі буремні роки своєї історії (громадянська війна, відбудова країни, Вітчизняна війна, знову відбудова країни, бандитські 90-ті роки, 2 революції у цьому сторіччі) залишався непохитною скелею, опорою для усієї країн?

– чому, через рік після "революції гідності" вона демократичною владою доведена до межі банкрутства?

Як пише голова Вiльної профспiлки машинiстiв України Семен Каріков у статті для видання "ПІК", причина у тому, що після 19-ти річного невиконання владою ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт" (ні один з Кабінетів Міністрів України не виділив жодної копійки, як це передбачено Законом, на залізничний транспорт та потреби залізниці), відчуття безкарності спонукало владу до того, що вона почала повністю нехтувати статтею 2 цього Закону, якою встановлено, що:

"Залізниці, у взаємодії з іншими видами транспорту, повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення".

Закон не міг цього не передбачити, бо з моменту створення залізниці, її Правилами технічної експлуатації (ПТЕ) передбачено: Основним обов'язком працівників залізничного транспорту є задоволення потреб щодо перевезення пасажирів та вантажів при безумовному забезпеченні безпеки руху та збереженні вантажів (п.1.1. чинної  редакції ПТЕ).

Саме ця розбіжність у сприйнятті владою та залізничниками основного призначення залізничного транспорту у країні і стала причиною зародження конфлікту та привела до зростання невдоволення владою та соціальної напруги у колективах залізничників.

Дисциплінованість та законослухняність залізничників, яка є складовою їх мислення, сенсом їх життя – не може змиритися з нехтуванням владою законів, які сама прийняла.

Теперішня влада, не змінивши законів, нав'язує свої поняття – спочатку прибуток.

На думку залізничників, треба спочатку внести зміни до Закону, ПТЕ, а потім вимагати від них виконання у межах нової редакції.

Що сьогодні відбувається: міністр та "його молода команда", не маючи уявлення про залізничний транспорт, примушують нас жити за законом та ПТЕ, а за своїм баченням та розумінням роботи залізничного транспорту.

Саме це є основою конфлікту між владою та залізничниками.

До кого тільки наша профспілка не зверталася: до гарантів, прем'єрів, РНБО, генпрокурорів, СБУ – усім все байдуже.

Вони живуть у своєму світі – світі "за поняттями", а ми у своєму – "правовому полі" для "холопів", та не читаному для "панів".

Це було основною проблемою у стосунках між владою та залізничниками і раніше, а при теперішній владі, з її так званою "прозорістю", ця проблема загострилася до рівня конфлікту.

Взявши на озброєння один аспект діяльності – фінансовий, влада забула про соціальне призначення залізничного транспорту, а щоб їй ніхто не заважав – вона грається кілька місяців у "конкурсний відбір" (на посаду керівника не підприємства, а державної адміністрації) генерального директора УЗ, не допускаючи до цього залізничників.

У залізничників запитання: скільки це буде тривати? ("Укрзалізниця" вже 10 місяців без реального керівника).

Аналіз дій влади наштовхує на відповідь.

Це буде відбуватися стільки, скільки владі знадобиться часу для остаточного доведення "Укрзалізниці" до банкрутства. Після чого вони призначать на цю посаду чергового "цапа відбувала" – залізничника, та з подальшим коментарем: "Ви бачите, до чого "залізничники" довели галузь", виставлять її на продаж.

Або – поки не зміниться влада.

Що робити залізничникам?

Листи писали? – Писали.

Пікетування проводили? – Проводили.

Про акції попереджали? – Попереджали.

Результат? – Ніякого.

Висновок. – Ця влада визнає тільки силу.

Залізниця, за своєю суттю, є держава у державі. Кожна держава, що бажає жити у мирі, повинна бути готова заради цього до війни.

Залізнична держава хоче жити у мирі.

Ситуація чинною владою доведена до абсурду: своє право працювати за ПТЕ та законами залізничники повинні виборювати проведенням акцій протесту.

Саме з таких міркувань, Координаційна рада Вільної профспілки машиністів України, на своєму засіданні 4 – 5 березня цього року, прийняла рішення про проведення акції протесту з зупинкою руху поїздів.

Це не буде страйк у загальному розумінні, бо жоден залізничник не залишить свого робочого місця та не припинить виконувати свої обов'язки з забезпечення безпеки руху поїздів.

Це буде лише акція протесту з короткотерміновою зупинкою руху поїздів та високим рівнем її організації.

Враховуючи відношення влади до залізничного транспорту та залізничників, ця акція перша у цьому році, але не остання, тому вона не буде довгостроковою.

ЇЇ завдання не завдати матеріальних збитків і без того злиденній залізниці, а продемонструвати владі готовність та організованість залізничників у будь-яких нестандартних ситуаціях.

Будь-яка зупинка руху на залізничному транспорті потребує підготовки та відпрацювання технічних особливостей та параметрів, бо повинна проводитися з гарантією безпеки руху поїздів, збереження вантажів, тощо.

У нас достатньо досвіду у проведенні таких акцій, але немає межі досконалості. Тому, за результатами її проведення, ми проаналізуємо усі аспекти та нюанси і підкорегуємо порядок проведення подібних акцій на майюутнє.

Проект порядку проведення такої акції нами підготовлено, враховані зауваження організацій, та оприлюднюється для загального обговорення перед затвердженням.

Те, що стосується пасажирів та інші клієнтів залізничного транспорту то вони не будуть дуже обурені бо:

По – перше, ця акція короткострокова та не вплине суттєво на баланс їхнього часу, а з урахуванням наявних технічних збоїв у роботі, доведеного до розвалу залізничного транспорту, взагалі може залишитись непоміченим.

По – друге, (і це головне), їх втрати часу компенсуються тим, що вони вочевидь переконаються у тому, що в Україні є люди небайдужі до своєї долі та долі пасажирів, як користувачів найсоціальнішим видом транспорту, і можуть організовано висловити свій протест владі, яка вважає, що усі проблеми у суспільстві можливо безкарно вирішувати за рахунок пересічних громадян.

По – третє, недолуге керівництво та заполітизовані "конкурси" з відбору гендиректора більше шкоди роблять ніж ця акція.

Семен Каріков, голова Вiльної профспiлки машинiстiв України

Порядок проведення акції протесту з тимчасовою зупинкою виконання основної роботи, включаючи рух поїздів

Цей "Порядок" визначає тільки порядок проведення акцій з тривалістю проведення до 58 хвилин (з похибкою +/- 1 хвилина).

Засадничою та обов'язковою передумовою проведення акції є дотримання норм з безпеки руху поїздів, протипожежної безпеки, безпеки пасажирів та збереження вантажів.

Враховуючи ситуацію у країні та можливі провокації, при проведення акції, інформація про дату, час початку та термін її проведення буде доведена за встановлений час до початку у відкритому режимі.

1. У процесі руху зупиняють рух поїздів виключно локомотивні бригади.

2. Якщо час відправлення поїзду співпадає з часом проведення акції, усі залізничники, які за своїми обов'язками мають право на прийняття рішення про необхідність затримання відправки, можуть скористуватися своїм правом.

3. Не зупиняють руху локомотивні бригади що обслуговують воїнські, відбудовчі, пожежні поїзди та поїзди спеціального призначення (за встановленою нумерацією).

Усі учасники акції повинні сприяти беззупиночному пропуску цих поїздів.

4. Дата проведення та тривалість акції у кожному випадку визначається окремо.

5. Форма проведення акції – зупинка виконання основних робіт, включаючи рух поїздів.

6. Місце проведення – на коліях загальнодержавного призначення та територіях усіх підприємств та структурних підрозділів залізничного транспорту України.

7. Особливості проведення акції для локомотивних бригад.

7.1. Локомотивні бригади, які знаходяться на діючих локомотивах, проводять акцію у такому порядку:

–  ті, що знаходяться у режимі руху на перегонах виконують службове гальмування з урахуванням зупинки поїзда у зазначений час;

–  ті, що знаходяться на станції маневровий рух, приймання локомотива та здачу локомотива не проводять;

–  при зупинці на перегоні розрахувати зупинку з урахуванням (по можливості) з обмеженням місця зупинки однією блок – ділянкою;

–  після зупинки машиніст локомотиву повинен повідомити по радіозв'язку про причину зупинки по регламенту: "Я, машиніст поїзду №__ (ПІБ) зупинив поїзд у зв'язку з участю в акції протесту на перегоні ст._______ – ст.______ , локомотив знаходиться на __км, пікет ___". Повідомлення повторювати доти, доки не переконаєтесь, що вас вірно зрозумів машиніст поїзда що йде за вами та поїзний диспетчер;

–  для поїздів приміського сполучення допускається зупинка на платформі;

–  по можливості утримуватися від зупинки на блок – посту перед станцією (у вхідного світлофору з дозволяючим сигналом);

–  при проведенні акції тривалістю більше ніж 20 хвилин зупинку поїзда здійснювати зупинку усіх поїздів на попередній станції без виїзду на перегін;

–  причиною для дострокового припинення акції може служити загроза безпеки руху, життя людей і збереження техніки, або реєстрований наказ поїзного диспетчера у разі необхідності пропуску спеціальних поїздів або проведення аварійно-відновлюваних робіт;

– забороняється зупиняти поїзди у зоні інженерно–технічних споруд (мости, тунелі, віадуки, тощо) та на підйомах і спусках, зупинка на яких та початок руху потребують додаткових технічних заходів;

– по закінченню акції початок руху у назначений час;

– під час проведення акції локомотивним бригадам проводити усі передбачені регламентні роботи які передбачені під час зупинки;

– час проведення акції може бути використаний її учасниками для вдоволення своїх фізіологічних потреб;

– по закінченню акції попередити поїзного диспетчера (чергового по станції) про готовність відновлення руху.

7.2. З метою запобігання провокацій локомотивним бригадам вжити усіх необхідних заходів для недопущення проникнення сторонніх осіб у кабіни локомотивів (МВРС);

7.3. Локомотивні бригади, які зупинили поїзд з технічних або інших причин, учасниками акції не вважаються;

7.4. Час нагону після проведення акції для оплати не враховувати.

8. Особливості проведення акції для працівників поїзних бригад.

8.1. У разі руху поїзда під час проведення акції:

– вважати своїм основним завданням – роз'яснення пасажирам причин проведення акції;

– начальнику поїзда (провіднику пасажирського вагону) зробити оголошення пасажирам, про проведення акції, та попросити їх під час акції утриматися від непринципових звернень до поїзної бригади;

8.2. У разі стоянки поїзда під час проведення акції на станції, де передбачена зупинка за графіком:

– виконувати, у межах часу для графікової зупинки, усі операції, передбачені правилами;

– по закінченню часу, передбаченого розкладом руху поїздів, діяти у відповідності до п.6.1.

8.3. У разі стоянки поїзда під час проведення акції на станції, де не передбачена зупинка за графіком або на перегоні:

– діяти у відповідності до п.6.1;

– не допускати виходу пасажирів з вагону.

Провідники, що обслуговують поїзди вказані у п.3 цього порядку та знаходяться на парковій охороні участь у акції приймають тільки усними заявами, не припиняючи своєї роботи.

9. Особливості проведення акції для залізничників, що приймають участь у обслуговуванні пасажирів та інших клієнтів залізничного транспорту:

– вважати своїм основним завданням – роз'яснення пасажирам та іншим клієнтам причин проведення акції;

– призупинити обслуговування клієнтів не відходячи від своїх робочих місць.

10. Працівникам служб зв'язку та електрогосподарства, зв'язок не переривати постачання електроенергії не припиняти з метою запобігання екстремальних ситуацій в оперативному керівництві руху поїздів.

11. Всім іншим залізничникам під час проведення акції, призупинити виконання основних робіт, провести мітинги і збори в підтримку висунутих вимог та безпосередніх учасників акції, які проводять її з зупинкою руху поїздів.

12. Початок та закінчення проведення акції відзначити поданням сповіщального сигналу великої гучності (один довгий сигнал на протязі 1/2 хвилини).

13. Знаходячись на підприємстві, необхідно підтримувати посилений порядок, не припускати провокацій, спрямованих на загострення соціальної напруги у колективах, порушення дисципліни. Учасникам акції прийняти усе що залежить від них з метою запобігання загрози безпеки руху поїздів та маневрової роботи при проведенні акції протесту.

14. З метою запобігання дезінформації населення України про кількість учасників акції та її масштаби (так як це було при попередніх проведеннях таких акцій), до назначеного часу повідомити: номер поїзду, локомотиву, прізвища членів локомотивної бригади, назва станції або перегону де була проведена акція.

Для працівників інших професій та господарств: назва підприємства (структурного підрозділу) номеру зміни, прізвища учасників, які надали заявки про свою участь в акції протесту, їх кількість, тощо.

×