понеділок, 09 січня 2017 12:05

"Приїхала додому, а дому нема"- кримчанка повернулася на півострів

"Приїхала додому, а дому нема"- кримчанка повернулася на півострів

"Через два роки ми втратимо Крим остаточно. Спочатку він був дуже важко поранений, потім реанімація, зараз кома, через якийсь час повне відключення від апарату. Це сталося, бо ніхто насправді нічого не зробив",- розповіла в інтерв`ю Gazeta.ua кримчанка Анастасія. Дівчина після участі в Майдані переїхала до Львова, перед Різдвом повернулась в Крим.

Чому ти повернулась в Крим?

- Я дуже скучила за рідними. І за Кримом. Я з батьками часто їздила в гори і до моря. Тут надзвичайно. Взяла відпустку, думала звільнятись. Приїхала. Передумала. Крим, який я люблю залишився в історії. Зараз відчуваю пустоту.

Все втрачено?

- Не знаю. Але у мене відчуття наче я безхатченко. Я втратила Батьківщину. Крим - це моє, я виросла тут і хотіла прожити все життя. Одружитись, народити дітей, виховувати їх тут.

Яка різниця між островом до окупації і після?

- "Різниця" це не те слово. У мене забрали волю і дали кайданки і кажуть, що це те саме і навіть краще. Я вчилася в українській гімназії. Мені завжди подобалось бути українкою: ходити у вишиванці, на фестивалях співати українські пісні, часом розмовляти українською. Зараз це називається екстремізмом.

Стало гірше у матеріальному значенні?

- По своїй сім`ї бачу, що так. Важко, але не виживаємо. Загалом все, що хоче "вата" є: роблять нові дороги, наче достатньо робочих місць. Недавно моєму татові запропонували роботу на одній з військових баз. Він збирався відмовлятись. Перед тим йому подзвонили і сказали, що він не придатний до служби, бо я живу у Львові. Тепер наша сім`я під наглядом.

Що це означає?

- Це означає, що якщо зараз нашу розмову в WhatsApp прослуховує служба безпеки, то мені інкримінують екстремізм- мінімум. Батьки ніколи не матимуть нормальної роботи і жодних соціальних забезпечень. Я вже мовчу про мою участь на Майдані.

Ти була на Майдані?

- Про це не хочу говорити з двох причин. По-перше, соромно перед хлопцями з Небесної сотні, за те, що я віддала Крим. По- друге, раптом ФСБешніки взнають- нам кінець.

Як ти могла не віддати Крим?

- Тоді була шокована від розстрілів. У мене їхав дах- постійно перед очима були трупи наших хлопців. Коли російські війська увійшли в Крим, мене там не було. Я б не зупинила військо. Але одиночний протест Аметова не був би одиночний. Я була б там.

Що відбувалось після анексії?

- Батьки залишились. Я поїхала у Львів. Працюю тут логістом в одній косметичній компанії. Останнім часом все задовбало. Захотіла додому, а дому нема. Навіть Різдво в колі рідних не святкове.

Чому? Що змінилось?

- Я не можу святкувати Різдво оздоблене ліхтариками-трьоколорами. І бидло. У нас завжди було багато росіян. Але росіяни українські дуже відрізняються від росіян з Росії. Це жесть. Бидло-вата. Їх заїхало дуже багато сюди.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Криму біля головної ялинки співають пісні "Океану Ельзи"

Що ти робитимеш далі?

- Я не знаю. Напевно треба облаштовуватись у Львові і забирати батьків.

А як же Крим?

- Це дуже сумно. Через два роки ми втратимо його остаточно. Спочатку він був дуже важко поранений, потім реанімація, зараз кома, через якийсь час повне відключення від апарату.

Чому так трапилось?

- Бо ніхто насправді нічого не робить. Всі просто дивились на хворого, охали і ахали. На тому все.

Зараз ви читаєте новину «"Приїхала додому, а дому нема"- кримчанка повернулася на півострів». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

12

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 11170
Голосування Чи потрібно відновлювати постачання води з Дніпра в окупований Крим?
  • Ні. Окупанти повинні самотужки забезпечувати окуповану територію
  • Так. Там також живуть люди
  • Потрібно воду продавати задорого
  • Ваш варіант (у коментарях)
Переглянути