23 жовтня 1956 року в Угорщині спалахнуло повстання проти комуністичного режиму. Учасники масових демонстрацій, котрі почались із виступів студентів у Будапешті, вимагали проведення в країні демократичних перетворень, виводу радянських військ, зміщення сталіністів з державних постів. 4 листопада повстання було придушене радянськими військами.

23 жовтня, під час студентської акції, до якої приєднались озброєні робітники, був розбитий і повалений пам'ятник Сталіну, здійснено ряд спроб по захопленню приміщення республіканської радіостанції.

24 жовтня прем'єр-міністром був призначений Імре Надь. Через чотири дні він сформував новий уряд і звернувся до СРСР з вимогою вивести з Будапешту війська.

З 26 жовтня Радянський Союз почав вводити до Угорщини додаткові війська і Будапешт був знову взятий під контроль Радянською Армією. У відповідь 1 листопада Надь оголосив, що Угорщина виходить із Варшавського договору, і звернувся до ООН з проханням визнати Угорщину нейтральною державою.

Після цього кроку під тиском радянської присутності Імре Надя було усунуто з посади, сформовано Тимчасовий робітничо-селянський уряд Угорщини на чолі Яношем Кадаром.

3 листопада він офіційно звернувся до СРСР з проханням про надання військової допомоги. 4 листопада повстання було жорстоко придушене радянськими військами.

У 1989 року перед угорським народом постала проблема покарання відповідальних за репресії 1956 року. Історик права Фрідьєш Каглер стверджує серед організаторів репресій були Янош Кадар та інші партійні функціонери, які вже померли.

 "Однак все це не означає, що не можна встановити їхню історичну відповідальність. Фізична смерть людини не підпадає під дію кримінально-процесуального кодексу, але вона не може вплинути на розкриття історичної ролі комуністичних ватажків", – зазначає історик та колишній суддя Фрідьєш Каглер.

Нагадаємо, що 2011 року парламент Угорщини ухвалив окремий закон під назвою Lex Biszku про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних у політичному сенсі, адміністративно чи у сфері юстиції до придушення революції 1956 року. Законодавці кваліфікують ці дії як злочини проти людяності без терміну давності.

×