Старий Новий рік чи свято Маланки у Львові ніколи не святкували. Про це Gazeta.ua розповів львовознавець Іван Радковець.

"Наприкінці XIX - початку XX століття у Львові Новий рік розпочинався з Різдва Христового. Християни західного обряду святкували його 25 грудня, східного - 7 січня. До Першої світової ніхто й ялинки не ставив. На Святого Василія Великого родиною йшли до церкви, а потім додому на обід. А 13 січня був звичайний день. Ніхто не готував спеціальну вечерю й не чекав півночі. Водити козу на свято Маланки стали на початку української незалежності. Думали, повертаються до стародавніх українських традицій. Насправді далі займалися підміною понять", – каже дослідник.

Каже, вертепи ходили лише по селах.У місті тоді частка християн серед львів'ян була значно менша, ніж євреїв.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Щедрівникам у чудернацьких масках забороняли ходити до священиків

"У місті залишалися слуги. А ті родини, які були католиками чи православними християнами, роз'їжджалися до навколишніх сіл. Там збиралися всією родиною. Брали участь у вертепах, ворожіннях та усіх решта язичницьких ритуалах. Ці дійства церква не визнає досі. А люди намагаються таким чином зберегти пам'ять про наших предків і їхнє язичницьке минуле. Різдво було тоді родинним святом. Увечері 6 січня чи 24 грудня колядою прославляли Христа у своєму домі. 25 грудня або 7 січня йшли в гості й колядували в родичів. І лише на свято Василя ходили до сусідів і далеких родичів. На Водохреща щедрували по всьому селі", – пояснює Іван Радковець.

×