Завдяки потужному розвитку військової техніки в період Першої світової війни бойові зіткнення на землі набули небачених до цього масштаби. Літаки, танки, підводні човни - все модернізувалося і поліпшувалося, але особливе місце в цьому списку займали дирижаблі - справжні машини жаху тих часів.

Незважаючи на те, що винайдені перші дирижаблі були у Франції, та й назву апаратам, наповненим газом, легшим за повітря, дали французи, значного поширення вони отримали саме Німеччині. Саме ця країна, можна сказати, перевідкрила дирижаблі та заточила їх під потреби своєї армії.

Порівнювати літак і дирижабль немає великого сенсу, як немає причин пояснювати різницю між вантажним автомобілем і, скажімо, мотоциклом. Досить згадати, що висота і дальність польоту, як і вантажопідйомність, у дирижаблів була набагато вища, ніж у літаків, а ось у швидкості вони їм сильно програвали. Так чому ж на війні мирні жителі набагато більше боялися саме неповоротких тихоходів?

В силу своїх габаритів і швидкості пересування дирижаблі змушені були літати тільки вночі, щоб стати менш помітними для наземної артилерії. Та й скидати бомби з дирижаблів було зручніше на населені пункти, де концентрація зброї на землі була набагато меншою, ніж під час битви. Тому ефект від скинутих невідомо звідки бомб потроювався за рахунок несподіванки.

 

З часом, звичайно, були вироблені певні правила поведінки під час бомбардування, що допомогло хоча б організувати людський страх, але підсвідома боязнь невідомості назавжди зробила дирижаблі головним страхом повітря.

Однак велика висота не сприяла точності при скидання бомб. Тут вже доводилося вибирати між польотами на безпечній відстані в умовах поганої видимості і ризиком бути збитим наземними силами ППО. Компенсувалася точність великим боєзапасом, що в рази перевершував боєкомплект бомбардувальників, так що, якщо в тиші лунав вибух, все знали, що це надовго.

Німецьке командування, наприклад, проводячи хаотичні бомбардування з дирижаблів на території Великобританії, планувало деморалізувати людей, підірвати довіру до уряду, і їм це майже вдалося.

 

Саме в період Першої світової війни були сформульовані основні правила поведінки під час громадянських бомбардувань, відбудовані або намічені проекти бомбосховищ і доопрацьовані знаряддя протиповітряної оборони. Це дуже допомогло всій Європі через пару десятків років, коли нацисти, що прийшли до влади, продовжили розпочату практику бомбардувань, тільки з більшою ретельністю і розмахом.

Всі додаткові переваги дирижаблів, серед яких можливість прокладання радіоповідомлень з віддалених районів та перевезення великої кількості людей, не змогли протистояти поганій репутації, що виникла після катастрофи дирижабля "Гінденбург" в 1937 році. Вибухали і горіли вони, звичайно, і до цього, але цього разу величезний резонанс, викликаний трагедією, перекреслив можливе майбутнє таких перевезень

 

Поступово дирижаблі зникли й з військових планів, встигнувши однак відслужити своє під час Другої світової війни, виконуючи всі ті ж функції, але без фанатизму.

У наші ж дні дирижаблі використовуються в основному в рекламних цілях, перетворившись зі смертельної зброї в невинне знаряддя маркетингу та реклами.

 

×