Стародавнє місто Теотіуакан, яке знаходиться в центральній частині сучасної Мексики, загинуло через зіткнення між групами жителів з різними економічними інтересами. Таку гіпотезу запропонувала Лінда Мансанілья (Linda Manzanilla), антрополог з Національного автономного університету Мексики, в статті, опублікованій в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Руїни Теотіуакана знаходяться за 30 миль на північний схід від сучасного міста Мехіко. Теотіуакан був заснований у II ст. до н.е. Площа цього міста досягала 26-28 квадратних кілометрів, а населення - від 100 до 200 тисяч чоловік (за різними оцінками). Місто було побудоване за єдиним планом, мало правильне планування. В епоху свого розквіту культура Теотіуакана мала великий вплив на інші народи, що жили на території сучасної Мексики та Гватемали. Правителі міста контролювали центральні нагір'я Мексики, контактували з сусідніми цивілізаціями: майя, Оахака, Монте-Альбані.
У VII столітті місто було зруйноване і залишене. Чому Теотіуакан загинув, незрозуміло. Дискусії про причини загибелі міста тривають роками. Лінда Мансанілья зазначає, що досі археологи не знайшли ніяких свідчень іноземного вторгнення. Вона також вважає, що місто не було спустошене в результаті посухи. На думку антрополога, причиною загибелі Теотіуакана стала боротьба різних груп його жителів.
Лінда Мансанілья своє припущення обгрунтовує даними археологічних розкопок. Вона припускає, що через виверження вулканів в першому і четвертому століттях люди були змушені переселитися з більш південних районів в Теотіуакан. Міграції призвели до того, що в місті змішалися кілька етнічних груп.
Аналіз ДНК, ізотопні аналізи, дослідження дієти і економіки міста показали, що мігранти оселилися в передмістях Теотіуакана і в його околицях. Деякі переселенці володіли специфічними вміннями. Міські "ділки" користувалися послугами мігрантів і давали їм специфічну роботу. Це не лише позитивно відбивалося на економіці Теотіуакана, а й призводило до зростання конкуренції між окремими районами. З плином часу виникла напруженість між багатими "замовниками", "вождями" околиць і представниками влади. На думку Лінди Мансанілья, напруга зростала через те, що влада наполягала на збереженні контролю над усіма природними ресурсами. Зрештою напруга вилилася в безлади. Як вважає антрополог, "сердиті міщани" спалили дотла адміністративні будівлі і ритуальні споруди, розгромили скульптури та інші знакові споруди.
4 
35413
Коментарі