Кирило Галушко, історик та координатор соціального проекту "Лікбез", розповів про середньовічну історію та використання минулого сучасними державами на hromadskeradio.
Після розпаду Радянського Союзу, історія, яка здавалася спільною, активно переглядається російськими та українськими дослідниками. І це стосується не тільки близького нам ХХ сторіччя, але навіть і періоду середньовіччя. Наприклад, якщо раніше найбільш популярною назвою Русі було "Київська Русь" (від ключового міста держави), то тепер російські історики все частіше говорять про "Давньоруську державу".
Східні слов'яни почали розселятися по території Східної Європи в середині першого тисячоліття нашої ери. Як і всі слов'яни, західні і східні, вони вийшли з так званої "прабатьківщини слов'ян", яка зараз охоплює територію сучасних Південної Білорусі та Північної України. Об'єднання їх в одну групу швидше географічне, ніж лінгвістичне. Це пов'язано з тим що, коли формувалися мовні схеми, вони входили до складу Російської імперії слов'янські народи до складу інших держав.
Росія і Україна пов'язані з середньовічною Руссю частково територіально, оскільки стародавні князівства охоплювали і територію частини України, і територію частини сучасної Росії. Але в основному, вони пов'язані традицією державності. Тобто та держава, яка була створена в Києві, а потім князівства, які утворилися на периферії Русі, і в тому числі, Володимиро-Суздальське, Новгородська республіка. І далі якимось боком Російське держава, яка виникла в кінці XV століття - Велике князівство Московське спиралося на те, що його очолювала династія, яка походить від Рюриковичів, від Києва. І в своїй ідеології Росія спиралася на успадкування усього давньоруської спадщини.
Православне християнство було обрано з тієї причини, що найбільшою на той період державою Південно-Східної Європи була Візантійська імперія - Східна Римська імперія з центром у Константинополі. Імператори Константинополя були спадкоємцями римської імперської спадщини і відповідно контакти і престиж Константинополя і тієї релігії, яка надає, по суті, сучасну цивілізацію. Це було певним зовнішньополітичним престижним ривком князя Володимира.
У 1480 році Велике князівство Московське звільнилося від залежності від Золотої Орди. І стало тепер молодою незалежною і агресивною державою. Ідеологією стало об'єднати всю давньоруську спадщину і на території сучасної України та Білорусі, які в той період входили у Велике Князівство Литовське.
Термін "давньоруська народність" зараз не використовується, тому що неможливо довести, що вона існувала. Ми не знаємо, якою мовою говорили в побуті люди, оскільки не збереглося якихось текстів тією мовою.
Тобто по суті, єдиною категорією населення яка якось орієнтувалася в просторі всієї Русі - це були князі Рюриковичі, їх дружина, купці і ремісництво.
3 
35413
Коментарі
1