278 років тому цього дня помер Феофан Прокопович.

19 вересня 1736 року у Новгороді на 56-у році життя помер Феофан Прокопович (Єлеазар), український церковний і громадський діяч, письменник і вчений.

Випускник Києво-Могилянської академії, Прокопович навчався у Володимир-Волинському уніатському колегіумі і Римській католицькій академії св. Афанасія. В 1704 році, зрікшись католицької віри, котру прийняв у 1698 році, Прокопович постригся у православні ченці, прийнявши ім'я Феофан, і почав викладацьку роботу в Києво-Могилянському колегіумі.

В 1705 році він написав трагікомедію "Володимир", присвятивши її гетьману Івану Мазепі, в 1707 - став префектом, а згодом і ректором Києво-Могилянської академії.

У 1716 році Прокопович за наполяганням російського царя Петра I переїхав до Петербурга і став наближеним до царського двору. З 1718 року він єпископ посковський і нарвський, з 1721-го - віце-президент святійшого синоду, головою якого був ще один українець Стефан Яворський.

В цей час на замовлення царя Прокопович написав книги "Апостольська географія", "Коротка книга для навчання отроків", "Духовний регламент". Після смерті Петра I сприяв сходженню Катерини I на трон.

1725 року Прокоповича призначили архієпископом новгородським і першим членом синоду, фактичним главою Російської православної церкви.

Потрапивши в атмосферу частих переворотів, інтриг і доносів серед російської вищої світської та церковної верхівки, Феофан Прокопович прикладом власного життя нерідко заперечував ним-таки обгрунтовані істини про високе покликання людини, яка, як вінець творіння природи, має жити порядно й чесно.

Останні роки свого життя він практично залишив діяльність вченого і займався в основному боротьбою зі своїми супротивниками й догоджанням черговому монархові, аби не втратити свого високого становища в державі.

×