30 жовтня 1961 року над островом Нова Земля було здійснено випробування термоядерної бомби під кодовим ім'ям "Іван". На Заході її назвали "Цар-бомба".
Проект "Цар-бомби" був розроблений у СРСР у середині 1950-х років групою фізиків під керівництвом академіка І.В. Курчатова. До складу групи входили Андрій Сахаров, Віктор Адамський, Юрій Бабаєв, Юрій Трунов, Юрій Смирнов та ін.
Початковий варіант бомби вагою 40 тонн було відкинуто конструкторами ДКБ-156 (розробники Ту-95). Тоді ядерники обіцяли зменшити її масу до 20 тонн. Остаточні параметри бомби були такими: маса — 27 тонн, довжина — 8 метрів, ширина — 2 метри. Для неї було створено спеціальний парашут вагою 800 кілограмів.
17 березня 1956 р. було видано постанову Ради Міністрів СРСР, відповідно до якої Державне конструкторське бюро-156 мало взятися за переобладнання Ту-95 у носій ядерних бомб великої потужності. Ці роботи здійснювались у льотно-дослідницькому інституті імені М. М. Громова з травня по вересень. Льотні випробовування виконувалися під керівництвом полковника С. М. Куликова до 1959 р.
Носія "супербомби" було створено, але реальні випробовування відклали з політичних міркувань: Хрущов збирався до США, і в "холодній війні" настала пауза. Однак 1961року, із початком нового витка "холодної війни", випробовування "супербомби" знову стали актуальними.
Підготовлений Ту-95В перегнали на північний аеродром. Незабаром він зі спеціальним термозахисним покриттям білого кольору і бомбою на борту, пілотований екіпажем на чолі з льотчиком Дурновцовим, узяв курс на Нову Землю. Випробовування найпотужнішої у світі термоядерної бомби відбулося 30 жовтня 1961 р.
Бомбу скинули з Ту-95В з висоти 10, 5 тис метрів, вибухнула вона на висоті 4, 5 тис м. Потужність вибуху за різними оцінками склала від 75 до 120 мегатон. Хрущову доповіли про вибух бомби потужністю 100 мегатон, і саме цю цифру він називав у своїх виступах. Для порівняння: Сонце випромінює за одну секунду 5000 мегатон енергії.
Результати вибуху заряду, який на Заході назвали "цар-бомба", вражали — ядерний "гриб" вибуху піднявся на висоту 64 кілометри, ударна хвиля, яка утворилася внаслідок вибуху, тричі обійшла земну кулю, а електромагнітні випромінювання вибуху стали причиною перешкод радіозв'язку протягом однієї години.
Доцільність таких дій радянського керівництва залишається дискусійною і сьогодні.
2 
35413
Коментарі
1