Ексклюзиви
пʼятниця, 19 серпня 2016 07:55

"СРСР не може наражати спортсменів на небезпеку терору з боку гангстерів і бешкетників"
3

Фото: фото надане Святославом Липовецьким
фото надане Святославом Липовецьким
джерело: ex.ua

Українська діаспора влаштовувала власні Олімпійські ігри

"Молодчики з буржуазно-націоналістичної організації Спілка української молоді під захистом американської поліції в місцях перебування радянських спортсменів по кілька годин на день розмахували транспарантами з антикомуністичними лозунгами. Здійснювали інші ворожі акції", — описує події зимових Олімпійських ігор 1980 року в американському Лейк-Плейсіді радянський журнал "Старт".

Літня Олімпіада того року мала відбутися в Москві. Представники української діаспори закликали бойкотувати ці ігри. Як трибуну використали зимові змагання. Напередодні провели маніфестацію поблизу представництва ООН у Нью-Йорку. Кілька сотень українців поїхали до Лейк-Плейсіда. Мають пресові перепустки від Української центральної інформаційної служби — УЦІС.

Під час хокейного матчу між Канадою та СРСР вивішують чотири синьо-жовті прапори і два транспаранти. Поліція виводить шістьох радянських уболівальників, які повелися на провокацію. Згодом засипають агітками олімпійський прес-центр. Організатори анулюють акредитації УЦІС. Тоді 16 осіб захоплюють головну канцелярію Міжнародного олімпійського комітету.

"Під час півторагодинної окупації канцелярії, вся праця МОК зупинилася. Двічі гуділи підозрілі пожежні алярми, — оповідає часопис СУМ "Авангард". — Поліція примусово вивела демонстрантів. Їм дозволили піти з готелю через головні двері. Перед виходом на вулицю вони заспівали український національний гімн".

США бойкотує змагання в Москві. Привід — військові дії радянської армії в Афганістані. Так само чинять інші західні країни — Канада, ФРН. Деякі держави відсилають атлетів. Але вони виступають не під національними прапорами, а під стягом МОК — білим полотном з олімпійськими кільцями.

У канадському місті Етобіко протягом чотирьох днів тривають альтернативні змагання "Вільна Олімпіада". Учасники — 350 уродженців поневолених СРСР держав, що опинилися за кордоном України, Литви, Латвії, Естонії та Вірменії.

На відкритті вручають почесні грамоти визначним спортсменам-діаспорянам. Від України нагороду отримує метальник диска Борис Чамбул — учасник Олімпіади 1976-го в складі збірної Канади. Від інших країн — литовський баскетболіст Лео Раунтінс, латвійський десятиборець Арнольд Тіцманіс, естонський бігун Ергас Лепс і вірменський футболіст Аро Паршенян.

Змагання відвідують 8 тис. глядачів. Види спорту "відбиванка" — волейбол, "кошиківка" — баскетбол, "копаний м'яч" — футбол, плавання, легка атлетика, стрільба й теніс. Українці здобувають 11 золотих, дев'ять срібних і вісім бронзових медалей. Посідають друге місце. Хто був лідером, наша преса не повідомила.

"Перша Олімпіяда поневолених народів увінчалася повним успіхом як у спортивнім, так і політичних аспектах, — читаємо в підсумковому прес-релізі. — Вільна Олімпіяда осягнула основне завдання. Дала змогу спортивній молоді, яка походить із поневолених Москвою народів СССР, виступити на полях зустрічі під національними прапорами. І тим самим вказати на відсутність їхніх батьківщин в олімпіядах з огляду на національне поневолення Совєтською Росією."

Олімпійські ігри 1984 року проходять у Лос-­Анджелесі. Цього разу зліт бойкотує СРСР і соціалістичні країни. "НОК СРСР та олімпійські комітети інших країн заявили, що не хочуть бути учасниками антиспортивного, антикомуністичного шабашу в Лос-Анджелесі, пояснює київська "Спортивна газета". Не можуть наражати спортсменів на небезпеку терору з боку гангстерів і бешкетників усіх кінців США, найнятих нинішнім главою Білого дому — Рональдом Рейганом".

В Етобіко стартує друга "Вільна Олімпіада". Цього разу беруть участь чотири збірні — відпала Вір­менія. На трибунах збирається помітно менше глядачів. Головна причина — дощ, що йшов протягом усіх змагань. У Торонто влаштовують забіг з олімпійським вогнем. Пізніше цей вогонь привезуть і до Лос-Анджелеса.

На офіційних іграх українці знову розгортають масштабну інформаційну кампанію. Проводять демонстрації з синьо-жовтими прапорами, роздають листівки. В олімпійському містечку влаштовують флешмоб. Вулицями пересувають клітку, в якій сидить закута дівчина — символ України.

Ігри 1988-го проходять у Сеулі, Південна Корея. Відправити туди агітаторів українці не мають змоги. Так само не вдається організувати нову "Вільну Олімпіаду". Її трансформують у новий турнір — "Українську Олімпіаду". Проводять у Філадельфії та присвячують 1000-літтю хрещення Русі. Беруть участь понад 700 спортсменів із Канади та США.

На Олімпіаді 1992-го в Барселоні українці брали участь у складі об'єднаної команди СНД. А на іграх 1996 року в Атланті дебютувала збірна України. Потреба в альтернативних змаганнях відпала.

2500 спортсменів із 20 клубів об'єднувала "Українська спортова централя Америки і Канади" 1981 року. Її створили представники нашої діаспори 1955-го. Найуспішніші клуби — "Україна" з Монреаля, "Тризуб" із Філадельфії, "Леви" з Чикаго, УСК із Нью-Йорка.

Зараз ви читаєте новину «"СРСР не може наражати спортсменів на небезпеку терору з боку гангстерів і бешкетників"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути