"Що буде далі? Ніхто не знає напевно. Але відомий історичний приклад: загибель лайнера "Лузітанія", торпедованого німецьким підводним човном, стала поворотним моментом Першої світової. Адже невдовзі США оголосили війну Німеччині", — пише про аварію Боїнга 777 на Донеччині на своїй сторінці у мережі "Фейсбук" журналіст Дмитро Шурхало, 38 років.
У ХХ ст. відбулося кілька терактів, що змінили хід історії.
1. Вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєво 28 липня 1914 року.
Спадкоємця трону Австро-Угорської імперії застрелили члени сербської підпільної організації. Австрійський уряд надіслав керівникам балканської держави ультиматум, що містив 10 пунктів. Ті погодилися на всі, крім одного — дозволити австрійським детективам розслідувати вбивство на своїй території. Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. Протягом місяця у конфлікт вступили майже всі європейські держави. Розпочалася Перша світова війна, внаслідок якої розпалися чотири найбільші світові імперії — Австро-Угорська, Німецька, Російська та Османська.
2. Затоплення пасажирського лайнера "Лузітанія" біля берегів Великої Британії 7 травня 1915 року.
Одне з найбільших у той час пасажирських суден курсувало з Нью-Йорка до Лондона. О 14.10 за 15 км від Ірландії у нього випустив дві торпеди німецький підводний човен У-20. Через 18 хв. судно потонуло. Загинули 1198 осіб, серед них 128 громадян США. Доти американський уряд зберігав нейтралітет у Першій світовій війні. Тепер же почав надавати кредити Франції, Великій Британії, Росії. А 1917 року в Європі висадилися перші американські дивізії. Загалом мобілізували більш як 4 млн громадян США. Їхня допомога наблизила перемогу над Німеччиною в Першій світовій.
3. Збиття радянським винищувачем корейського Боїнга поблизу острова Сахалін 1 вересня 1983 року.
Пасажирський літак Корейських авіаліній Боїнг 747 летів із Нью-Йорка до Сеула і через помилку екіпажу відхилився від курсу на 600 км. Судно опинилося над територією СРСР. О 17.30 літак на висоті 11 км атакував радянський винищувач Су-15. Підбитий лайнер 14 хв. падав у Тихий океан. Усі 246 пасажирів і 23 члени екіпажу загинули. Радянські військові заявили, що сплутали пасажирський літак із розвідувальним, і звинуватили американські спецслужби у провокації. Хоч видимість була хороша, і пілот не міг не знати, по якій цілі стріляє. Через п'ять днів президент США Рональд Рейган назвав СРСР "імперією зла".
"Вседозволеність Кремля, його непередбачуваний військовий маразм сколихнули світ, і більшість країн планети відкрито стали на підтримку позиції США, що дозволило Штатам перейти до останньої фази холодної війни — розвалу економіки СРСР, — вважає журналіст-аналітик Орест Сохар, 42 роки. — Вже 1985-го, криза радянської господарської системи стала очевидною навіть для громадян цієї країни, а ще через два-три роки був запущений механізм розпаду Союзу. Нині ситуація повторюється: війна в Україні, яка нібито не особливо стосувалася світу, збитий міжнародний лайнер, на якому летіли громадяни багатьох країн світу, і Путін, неадекватні витівки якого лякають вже не тільки найближчих сусідів".
4. Атаки на Всесвітній торговельний центр і Пентагон у США 11 вересня 2001 року.
Протягом кількох годин члени терористичної організації "Аль-Каїда", керівництво якої переховувалося на території Афганістану, захопили чотири пасажирські літаки. Два з них скерували на башти-близнюки Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку, третій — на будівлю міністерства оборони у Вашингтоні. Четвертий літак упав на території штату Пенсильванія. Загинули 2 977 осіб, а також 19 терористів. У відповідь військові сили США розпочали операцію "Нескорена свобода", метою якої було усунення від влади в Афганістані ісламістської організації "Талібан". Настав поворотний момент у боротьбі з ісламським тероризмом. Убито лідера терористичної організації "Аль-Каїда" Усаму бін Ладена.
Учасників замаху на Гітлера повісили на рояльних струнах
— Я готовий убити Гітлера. Навіть ціною свого життя, — сказав капітан вермахту Аксель фон дем Буше, коли восени 1942-го на Рівненщині побачив, як нацисти розстріляли майже 4 тис. євреїв. Німецька армія продовжувала свою переможну ходу на Схід. Її головнокомандувача Адольфа Гітлера підтримувало населення.
— А ти зможеш? — запитав товариш. — Ти ж давав присягу фюреру!
— Присяга заснована на взаємній вірності. Гітлер першим її порушив. Він — злочинець.
Буше знайшов кількох однодумців серед офіцерів вермахту.
— Гітлер погубить Німеччину, — вважав генерал-майор Геннінґ фон Трєсков. — Не розумію, як люди можуть вважатися християнами, якщо вони не вороги цього режиму. Диктатура породила страх, боягузтво, несамостійність. Вона ламає характери, створює вовче суспільство, яке принижує і пригнічує кожного. Тільки свобода може позбавити народ від цього животіння.
1943-го Трєсков знайомиться з полковником Клаусом фон Штауффенберґом. Той повернувся з фронту, втратив у бою око, праву руку і два пальці на лівій. Вважав, що має врятувати Рейх. Очолював штаб військового резерву, тож регулярно бував на нарадах у ставці Гітлера.
Вирішили підірвати фюрера, бо застрелити його однією рукою полковник не зміг би. 20 липня 1944‑го він прийшов на нараду з двома упаковками вибухівки по 975 г. У приймальні мав розчавити плоскогубцями дві ампули, що активували б пристрій. Проте встиг відкрити тільки одну, так нервував. Заніс у кабінет портфель з бомбою і поставив під столом за пару метрів від Гітлера. Вийшов, нібито подзвонити. В цей час ад'ютант фюрера вирішив підійти ближче до карти і відставив портфель, що заважав.
Від вибуху загинули четверо людей із 24 присутніх у кабінеті, зокрема ад'ютант. Лікарі витягли зі шкіри Гітлера понад сто дерев'яних скалок. Вибухова хвиля пошкодила барабанні перетинки, з вух йшла кров, він тимчасово оглух, праву руку паралізувало, обпалило волосся, а брюки і мундир розірвало на шматки.
— У нього було збуджене, майже радісне обличчя. Обличчя людини, яка очікувала чогось тяжкого, але щасливо уникнула цього, — згадував очевидець.
Змовників схопили відразу. Чотирьох, серед них і Штауффенберґа, розстріляли. Він вигукнув:
— Хай живе священна Німеччина!
Трєсков підірвав себе гранатою наступного дня.
Гестапо провело розслідування. Причетних до замаху арештували. Серед них були фельдмаршал, 19 генералів, 26 полковників, двоє послів, семеро дипломатів високого рівня, міністр, троє державних секретарів та шеф кримінальної поліції Рейху, групенфюрер СС. За особистим наказом Гітлера більшість засуджених — 200 осіб — стратили не на гільйотині, як цивільних злочинців, і не розстріляли, як військових. Вішали на рояльних струнах, що прикріпили до гака м'ясника. Смерть була повільною і мученицькою. Страти знімали на кіноплівку. Показували її солдатам на фронті, щоб підняти бойовий дух.
Адольф Гітлер загине більше як за півроку — накладе на себе руки 30 квітня 1945-го в оточеному союзними військами Берліні.
Наталія ПАВЛЕНКО
8 
35413
Коментарі