"Цей чоловік дуже багатогранний, — так описує свого улюбленого персонажа — безіменного волоцюгу — кіноактор Чарлі Чаплін в автобіографії. — Він і волоцюга, і джентльмен, і поет, і мрійник, і самітник. Постійно шукає романтики та пригод. Він змусить вас повірити, що є музикантом, герцогом або гравцем у поло. Даму може штовхнути, тільки коли дуже розізлиться".
Чарльз Спенсер Чаплін народився 1889-го в Лондоні. Через два роки помер його батько. Мати виступала у вар'єте. Одного разу вона не змогла доспівати пісню — захрипла. Публіка почала свистіти. 5-річний Чарлі вийшов на сцену й заспівав сам. Із 16 років був у постійному складі театральної трупи у виставі "Шерлок Голмс". Поїхав на гастролі в США і залишився там.
На початку 1914 року він знайомиться з режисером кіностудії "Кейстоун" у Лос-Анджелесі Меком Сеннеттом. Той знімає німі фільми без сценарію. Вигадує загальну ідею, актори імпровізують перед камерою. Працюють дуже швидко — 15-хвилинний фільм можуть зняти менш як за годину. Сеннетт пропонує Чапліну самому придумати сцену для стрічки "Незвичайно скрутне становище Мейбл". За сюжетом, у фойє готелю волоцюга чіпляється до жінок. Дія закінчується бійкою між однією з його пасій та її чоловіком.
"Я не мав поняття, як наносять грим, — згадує Чаплін. — Зайшов до гардероба. Вдягнув мішкуваті штани, великі черевики, взяв ціпок і капелюх-казанок. Це мало викликати протиріччя: штани — широкі, піджак — вузький, капелюх — маленький, а черевики — великі. Режисер хотів, щоб я виглядав старшим. Тому додав маленькі вуса. Коли одягнувся, зрозумів — одяг і грим створили людину. Відразу почав розуміти свого героя. А коли вийшов на знімальний майданчик, волоцюга повністю народився. Режисер засміявся, коли побачив мене. Довелося пояснювати цей образ".
Із головного офіса кіностудії приходить телеграма: "Чаплін популярний. Знімайте більше фільмів із його участю". Актор отримує щотижня $150 — близько $3 тис. на теперішні гроші. Згодом сам працює як режисер. "Кейстоун" презентує по кілька фільмів щомісяця. За рік знімають 35 стрічок із Чапліном. Коли Сеннетт пропонує новий контракт, актор просить збільшити йому платню майже в 10 разів.
— Я сам не отримую таких грошей, — ображається режисер.
— Публіка хоче бачити мене, а не вас, — чує у відповідь.
На початку 1915-го Чаплін підписує контракт із конкурентами — студією "Ессенс". За це одразу отримує $10 тис., тижнева платня тепер становить $1 250. Береться за зйомки півгодинного фільму, де волоцюга був би головним героєм. Персонаж Чарлі рятує від інших безхатченків доньку фермера. Колишні друзі починають із нього знущатися. Чоловік закохується у героїню. Починає працювати на фермі. Згодом дізнається, що в тієї роман з іншим. Залишає їй записку та йде геть. Уперше в історії кіно в комедії — сумний фінал.
Чаплін допрацьовує образ, створений рік тому. Одягає черевики коміка Форда Сетрлінґа — на 11 розмірів більші від його. Іноді міняє їх місцями — лівий на праву ногу, правий на ліву. Так з'являється знаменита незграбна хода волоцюги. Штани бере в актора Роско Арбакла, відомого за прізвиськом "Товстун". Накладні вуса обрізає до розмірів зубної щітки. Струнку позу з бамбуковою тростиною копіює із сімейних фото. Так любив стояти його батько, якого він ніколи не бачив.
Найбільше проблем — із пошуком виконавиці головної ролі. Чапліна не влаштовують усі кандидатки. Якийсь працівник студії випадково бачить у кафе 20-річну стенографістку Едну Первіенс.
— Великі, гарні сірі очі, ідеальні маленькі зуби, чутливі вуста та неочікувано смішний ніс, — описує її Чаплін після знайомства.
Він вважає Едну надто серйозною для комедійної ролі. Але затверджує її. Первіенс зніметься у 34 його фільмах. У них починається роман, що триватиме близько 10 років. Та перший шлюб Чаплін візьме не з нею, а з на 13 років молодшою Мілдред Гарріс. Одружаться 1918-го через вагітність. Їхній син проживе три дні.
"Волоцюгу" знімають на фермі та пагорбах Нільс уздовж річки Аламеда Крік поблизу Сан-Франциско. "Він казав повторювати жарти стільки разів, поки не виникало відчуття, що якщо ще раз повториш, терпець увірветься, — згадує виконавець ролі одного з волоцюг Лео Вайт. — Сцену з драбиною зіграли дуже багато разів. Актори не розуміли, що вони роблять не так. Але це й робило Чарлі великим творцем комедії. Він знав, що інколи треба повторити річ 50 разів різним чином, поки не зробиш її якнайкраще".
Фільм виходить на екрани 11 квітня 1915 року. Успіх — феноменальний. Через три роки Чарлі Чаплін отримає $1 млн — $23 млн на теперішні гроші — за новий контракт зі студією "Нешнл Пікчерс". Волоцюга буде героєм 70 його фільмів.
Цитати Чарлі Чапліна
"Немовлята й собаки — найкращі актори в кіно".
"Все-таки шкода німого кіно. Яке задоволення було дивитися, як жінка відкриває рота, а голосу не чути".
"Жінка може зробити мільйонером будь-якого чоловіка-мільярдера".
"Ненавиджу слонів. Вони такі сильні й такі слухняні".
"Я не бачу в бідності нічого привабливого та повчального. Вона мене нічого не навчила, а лише спотворила моє уявлення про цінності в житті".
Для поранених вояків "Волоцюгу" проектували на стелю шпиталю
"Щоб ворог помирав від сміху", — говорили британські солдати під час Першої світової війни 1914–1918 років. У траншеях вони ставили фігури волоцюги з однойменного фільму Чарлі Чапліна, друковані на картоні у повний зріст.
"Один із полків йшов через портове місто на півдні Англії, — оповідав якийсь вояк у листі до лондонської газети "Івнінґ Таймс". — Декілька солдатів побачили вирізки із Чапліном у людський зріст і захотіли їх собі. Вони так благали власника магазину, щоб віддав. Так Чаплін опинився в траншеях. Цілком імовірно, що в нього неодноразово цілилися німецькі солдати".
Уривки "Волоцюги" показували солдатам у шпиталях. Щоб їх могли переглядати лежачі поранені, проектували на стелю. Чапліна звинувачували, що ухиляється від служби в армії. Той відповів, що піде на фронт, якщо його покличуть в американське військо.
У травні 1942-го "Комітет допомоги Росії у війні" попросив Чапліна взяти слово на мітингу в Сан-Франциско замість хворого американського посла в СРСР. Погодився, хоч і боявся публічних виступів. Звернувся до натовпу "Товариші". З тих пір у США його вважали комуністом. Завели кримінальну справу на 1 900 сторінок. Почалася кампанія з вимогою виставити актора з країни. Останні 25 років він прожив у Швейцарії.
2 
35413
Коментарі