"Сан-Франциско померло", – нотує письменник і журналіст Джек Лондон (1876–1916) 18 квітня 1906 року. Того дня стався найбільший землетрус в історії США. Сейсмографи зафіксували удари у Вашингтоні, Токіо, Берліні, Римі, Москві, Страсбурзі. Та найбільше постраждало Сан-Франциско. Із 410 тис. його жителів загинули близько 3 тис. Були зруйновані 80% будівель.
"Мене викинуло з ліжка, – згадує жителька міста Мері Монті. – Стіни почали вкриватися тріщинами. Потім із шумом відвалилася штукатурка. Ми побігли на вулицю. Дорога вкрилася горбами. Вони рухалися, вистрілювали, ніби окріп. Мама зібрала всіх дітей, і ми поїхали возом у гори. Всюди були пожежі. І раптом спалахнула ще одна. Це тріснув бензопровід, і пальне почало виливатися на вулицю".
Сила поштовхів становила 7,9 бала при максимумі 9,5. Вони тривали 40 с. За цей час упали хмарочоси, мости, порвало водопроводи. На дорогах утворилися широкі тріщини, у місті з'явилися хмари диму. Пожежі тривали чотири доби. Часто жителі підпалювали свої будинки – бо застрахували помешкання від пожежі, а не від землетрусу.
"Найстрашніше, що я бачив, – це марна боротьба поліцейського за порятунок людини, – описує Адольф Буш. – Чоловіка затиснуло уламками, будинок палав. Він мовчки тримався і чекав. Але коли вогонь огорнув його ноги, почав благати, щоб його вбили. Поліцейський записав ім'я та адресу і прострелив йому голову".
На ліквідацію стихії вийшли 4 тис. солдатів. Мер міста Євген Шміц наказав вбивати мародерів. Застрелили близько 500 осіб.
На початку 2014-го вчені склали список міст, які можуть щезнути упродовж наступних 100 років. Сан-Франциско – на першому місці. Щороку там відбуваються близько 20 підземних поштовхів. Інженери почали проектувати будинки, що можуть гнутися.
1018 запитань поставив духам Аллан Кардек
"Часто дивуються, як так швидко дух виходить на зв'язок, – пише Аллан Кардек (1804–1869) у праці "Книга духів". – Можна подумати, що духа заздалегідь попередили й він уже чекав сеансу. Це майже так, бо про нього думали вже тоді, коли ще не почали викликати. Думка завжди є попереднім викликом".
Його справжнє ім'я – Іпполіт Леон Деніс Ревайль. Народився в Ліоні, Франція. За освітою – філософ, фізик, хімік, астроном. Як мав за 40 років, зацікавився спіритизмом – спілкуванням із духами. Найняв медіума, склав питання і розпочав сеанси. Якось "духи" повідомили, що в одному з минулих життів Іпполіта звали Аллан Кардек. Відтоді вчений підписувався цим іменем.
Спілкування відбувалося за столом. Медіум розставляв свічки, посуд, картки зі спеціальними символами. Брав ручку і впадав у транс. Кардек голосно ставив запитання. Медіум відписував на папері – ніби йому нашіптували.
"Книга духів" вийшла друком 18 квітня 1857 року. У ній – відповіді на 1018 запитань про Бога, сенс життя, щастя і біди. Іпполіт-Аллан з'ясовує, який вигляд має загробне життя, чому існують хвороби і як каратимуть за гріхи. Протягом року книжку перевидають 20 разів. Її називають "Біблією спіритизму".
– Чи може людина зрозуміти природу Бога? – запитує вчений.
– Ні. Для цього надто бідна її пізнавальна здатність, людині бракує деякого особливого органу чуття, – відповідає дух.
– Чи відпочиває душа під час сну, як і тіло?
– Ні. Дух ніколи не є бездіяльним. Під час сну нитки, що зв'язують його з тілом, послаблюються. Дух, не маючи в тілі потреби, пронизує простір і зустрічається з іншими духами. Може мати друзів в інших світах і материках.
– Навіщо духи втілюються на землі?
– Бог застосовує втілення, щоб удосконалити дух через викуп або доручення. Дух має перетерпіти всі негаразди тілесного існування і цим викупитися. Або дух залучений до спільної справи творіння. Тому має певний набір органів, які допоможуть виконати Божі накази. І таким чином, працюючи у спільній справі, дух удосконалюється.
Аллан Кардек помер під час підготовки до чергового сеансу – від серцевого нападу. Дітей не мав. Його дружина Амелія заповіла всі чоловікові статки на розвиток спіритизму. По її смерті 1883 року друзі одразу ж влаштували спіритичний сеанс. І отримали послання від пари – життя продовжується.
Найпопулярнішим ученням Кардека стало у Бразилії. Його іменем називають вулиці, школи, бібліотеки і навіть дітей. 27-річний Аллан Кардек зараз є нападником футбольного клубу "Сан-Паулу".
18 квітня 1025 року князя Польщі Болеслава Хороброго коронували в соборі Успіння Пречистої Діви Марії у Гнезно. На той час йому було близько 60 років. Корону отримав за 25 років до цього – від імператора Священної Римської імперії Оттона ІІІ. Та для офіційного оголошення королем – першим в історії Польщі – потрібна була згода Папи Римського. Болеслав помер за два місяці після церемонії. Його корона зникла 1036-го – припускають, її вивезли в Німеччину. Відтоді польські монархи не мали корони. Новий церемоніальний убір виготовили 1320-го.
18 квітня 1923 року засноване Московське пролетарське спортивне товариство "Динамо". Гуртувало працівників силових структур СРСР. Розглядали різні варіанти назви, як от: "Сила" або "Чекіст". Назву "Динамо" запропонував керівник політвідділу військ Об'єднаного державного політичного управління Леонід Недоля-Гончаренко. Мало уособлювати гасло товариства – "Сила в русі". Почесним головою став керівник Державного політичного управління Фелікс Дзержинський. Через шість років "Динамо" об'єднувало понад 200 товариств по всій країні.
18 квітня 1968 року американський підприємець Роберт МакКаллог (1911–1977) придбав міст через річку Темзу в Лондоні. Заплатив $2,5 млн. Найстаріший міст британської столиці – відкрили його 1831 року, розібрали на камені, пронумерували їх і перевезли в США. За три роки його заново відкрили над каналом у містечку Лейк-Хавасу-Сіті, штат Аризона. На урочистій церемонії був присутній мер Лондона. Через міст-атракціон зросла ціна землі навколо озера, що належало МакКаллогу. Він швидко повернув витрачені гроші.
19 пап Римських змінилися за час будівництва собору святого Петра в Римі. Перший камінь заклали 18 квітня 1506 року – за папи Юлія ІІ. А споруду освятив папа Урбан VІІІ 1626-го
"Я не визнаю авторитету ані пап, ані соборів – адже вони суперечать одне одному. Тому совість моя пов'язана винятково зі Словом Божим. Я не можу й не хочу зрікатися будь-чого, бо недобре й небезпечно чинити щось супроти совісті. На цьому стою і не можу інакше. Хай допоможе мені Бог", –
заявив християнський проповідник Мартін Лютер (1483–1546) на засіданні рейхстагу Священної Римської імперії в місті Вормс 18 квітня 1521 року. Імператор Карл V вимагав у нього зректися реформаторських поглядів. Лютер відмовився. Був упевнений, що після цього його спалять як єретика. Однак за місяць проповідника викрали і сховали прихильники
6 
35413
Коментарі