Церкву Пресвятої Богородиці у селі Сагунівка – за 30 км від Черкас – звели 1792 року. Вміщувала 500 прихожан. Та на початку ХХ ст. у Сагунівці жило ушестеро більше людей. 1911-го вирішили звести храм на півтори тисячі осіб. ­Будівництву завадила Перша світова війна.

– 1924 року місцевий майстер Ничипір Луговський виготовив дерев'яний макет старої козацької церкви, – оповідає директор сільського музею Іван Жученко, 69 років. – Деталі вирізьбив на фрезерувальному станку. Конструкція важить близько 30 кілограмів.

За шість років – у розпал атеїстичної боротьби – церкву зруйнували. З її матеріалів звели сільський клуб. Луговський побудував на власному подвір'ї альтанку. А всередині встановив макет церкви.

 

– Люди почали ходити до альтанки, як до храму, – каже Іван Панасович. – Молилися перед макетом. Дід Ничипір помер 95-річним. Макет дістався його сину Дмитрові. Той теж був майстром на все село. Робив бандури, балалайки, мандоліни. Весь сільський оркестр забезпечував інструментами.

1956-го на Дніпрі почали споруджувати Кременчуцьке водосховище. Задля цього на Черкащині затопили два десятки сіл. Серед них і Сагунівку. Людей переселили на кілька кілометрів угору. За три роки там збудували нову Сагунівку.

– Голе поле поділили на ділянки, – говорить ­директор музею. – Усім давали номерки, хто де селитиметься. Робили фундаменти, а тоді ламали старі хати й усі матеріали перевозили до нових. За день зводили по три мазанки. Дмитро Ничипорович забрав з собою і макет церкви. Через 20 років, коли при місцевій школі почали створювати музей, передав його вчителю історії Василеві Царенку. Відтоді міні-храм зберігається у нас. На релігійні свята я дзвоню у невеличкий дзвін, встановлений на вершечку однієї з башт. Нещодавно разом з місцевим священиком задля інтересу підняли стіни ­макета. Виявилося, всередині є невеликий розписаний іконостас.

×