Понад 60 років зберігають два келихи Микола й Ольга Дирди. Живуть у селі Самгородок Смілянського району Черкаської області. 20 травня подружжя відсвяткувало діамантове весілля.
– 1956 року мені виповнилося 22. Працював механізатором у колгоспі. Батьки наполягали, щоб женився, – розповідає 82-річний Микола Андронович. – Я гуляв із Марусею. Але брати її за жінку не хотів. Вона дуже ревнива була, розумів – життя не буде. Оля – її подруга – три роки зустрічалася з моїм товаришем Льонею. Два вечори ми походили разом, а тоді мене забрали в армію. Переписувався з Олею. Коли повернувся, до війська пішов уже Льоня. Після якихось зборів у клубі провів Олю додому. Одразу спитав, чи згодна вийти за мене заміж.
– Я сказала, що не знаю, – згадує Ольга Йосипівна, 80 років. Вона була передовою дояркою в колгоспі. – Боялася, що Льоня скаже. Хоч його рідня мене не хотіла. Я була з бідної сім'ї, не мала батька. Наступного дня погодилася. Микола пообіцяв, що завтра прийде зі сватами. Але до опівночі сіяв просо. Ми з матір'ю не дочекалися, поснули. Коли в час ночі приходять із хлібиною і півлітрою. Накрили стола. Повечеряли й відправили жениха додому.
Наступного дня шлюб зареєстрували у сільській раді. Заплатили за це 15 копійок. Коли сусіди дізналися, що Дирда одружився, почали вимагати весілля. Мусили погодитися.
– Мати продала дві свині, – каже Ольга Йосипівна. – Люди дарували хто
50 копійок, а хто й без нічого прийшов. Восени я вже була вагітна. Якраз Льоня з армії повернувся. Казав: "Якщо хочеш, візьму тебе і вагітну". Відмовила.
Подружжя має три доньки, дев'ятьох онуків і 25 правнуків. Уся родина – із зятями й невістками – 52 особи.
– Бокали купляв у сільському магазині, – говорить Микола Андронович. – Скільки коштували, вже не пам'ятаю. У них вміщається 150 грамів вина. Тримаємо їх у серванті. Витягаємо тільки на Новий рік – щоб випити шампанського. Але у травні діти й внуки організували нам діамантове весілля. Самі столи накрили. Це був сюрприз. Так вдруге з бабою випили з цих бокалів на нашому весіллі.
4 
35413
Коментарі