"Че був магнетичним, як рок-зірка, – пише у березні 2003-го оглядач тижневика The New York Observer Лоуренс Осборн. – Корда як фотограф моди відчув це інстинктивно. Раніше нацисти були єдиним політичним рухом, який розумів силу гламуру, сексуального шарму, і експлуатував це. Комуністи за таким не стежили. Аж раптом у цій порожнечі з'являється мачо з хвилястим волоссям і бородою"
5 березня 1960-го в столиці Куби Гавані проходив траурний мітинг. Напередодні в місцевому порту від вибуху загинули понад 100 осіб. Виступав голова ради міністрів країни Фідель Кастро, який прийшов до влади внаслідок революції за рік до цього. Фотограф щоденної газети Revolucio'n Альберто Корда (1928–2001) помітив позаду Ернесто Че Гевару – команданте, тіньового лідера того повстання. Дочекався, коли він вийде вперед, і зробив кілька кадрів.
– Обличчя команданте вражає гнівом, болем і абсолютною непримиримістю, – говорить Корда.
На передовицю помістили фото Кастро.
У кадр Корди разом із Че потрапили кілька людей і пальма. Автор обрізав знімок – залишив тільки портрет революціонера. Назвав його Guerrillero Heroico – "Героїчний партизан". Роздрукував у великому форматі й почепив удома на стіні.
1967-го в Корди гостює італійський видавець-лівак Джанджакомо Фельтрінеллі. Йому подобається портрет Че, тому просить господаря роздрукувати кілька копій.
9 жовтня того ж року Че Гевара гине в Болівії. Очолював там партизанський загін, що боровся проти диктатора Уго Бансера Суареса. Фельтрінеллі публікує щоденник Че Гевари, ілюструє його портретом роботи Корди. Автора не вказує. Фото стає популярним. Під час студентських протестів у Мілані молодь розкуповує плакати з "Героїчним партизаном". Знімок друкують на футболках, календарях, годинниках, значках. Виробники автомобілів Mercedes запускають рекламу – замість зірки на береті Че зображений їхній логотип.
Корда не отримує авторських відрахувань, бо Фідель Кастро не визнав Бернську конвенцію про охорону літературних і художніх творів. Фотограф подає до суду за використання свого знімка тільки раз – 16 років тому позивається із британською горілчаною компанією Smirnoff.
– Я категорично проти використання цього зображення для просування алкоголю, – пояснює Альберто Корда. – Це ганьбить репутацію Че. Якби він був живий, вчинив би так само
Відсуджує $50 тис. Гроші жертвує міністерству охорони здоров'я Куби.
Після смерті Альберто Корди права на використання фото Че у його доньки викупила американська компанія Fashion Victim – за 10 млн євро.
1 березня 1799-го російський імператор Павло I (1754–1801) заборонив вальс. Його дружина Марія Федорівна вирішила, що вигаданий 10 років тому у Відні танець – безсоромний і вульгарний. До цього у танцях партнери торкалися одне одного лише кінчиками пальців. У вальсі чоловік тримав жінку за талію. Порушників заборони карали звільненням зі служби, арештом і навіть засланням. Скасували її 1828 року, після смерті імператриці Марії. За чутками, Павло I сам потай вальсував – попри заборону, бо бали полюбляла його коханка Анна Лопухіна.
6 березня 1964-го боксер 22-річний Касіус Клей прийняв іслам і взяв собі ім'я Касіус Ікс, а пізніше – Мухаммед Алі. Зробив це через півтора тижня після перемоги в бою за звання чемпіона світу проти Сонні Лістона. Касіус ріс у родині баптистів. Новою релігією зацікавився у 17 років. Слухав проповіді лідера організації "Нація ісламу", що захищала права темношкірих. Відвідував мечеть у Майямі. Його дружина Сонджи Рой не погодилася змінити віру. Подружжя розлучилося. Також через релігію Алі відмовився воювати у В'єтнамі. За це його на три роки позбавили всіх титулів.
6 березня 1899 року німецька фармацевтична компанія Bayer запатентувала аспірин. Так назвали знеболювальні й жарознижувальні ліки. Технологію їх виготовлення розробив Фелікс Гоффманн (1868–1946). На той час використовували засоби, від яких болів живіт і нудило. Батько хіміка страждав на артрит, мав хронічне подразнення шлунка. Гоффманн створював новий препарат – із меншою кислотністю. Дослідив ацетилсаліцилову кислоту, синтезовану за 30 років до цього. Вона була приємніша на смак і краще допомогла батькові. Препарат випускали у формі порошку, розфасованого в скляні пляшечки, а з 1904-го – як таблетки.
4 
35413
Коментарі