— Туберкульоз лікують півроку чотирма препаратами. Щодня п'ють по 12 таблеток. Якщо не долікуватися, загострюється вдруге. Але вже як стійкий до ліків, — каже Світлана Черенько, завідувач відділення хіміорезистентного туберкульозу Національного інституту фтизіатрії і пульмонології.
— Таку інфекцію називають хіміорезистентною. Лікують сильнішими антибіотиками й довше — 20 місяців. Щодня по 15 таблеток і укол. Це виснажує. Пацієнти втомлюються, бо від ліків нудить, болять голова й ноги. Покидають. Таким потім лікарі можуть відмовляти.
25-річна Наталія Круц із Хмельницької області чотири рази лікувала туберкульоз. Щоразу кидала, бо набридало пити таблетки. Вирішила лікуватися, коли вийшла заміж і завагітніла. Але вп'яте лікувати туберкульоз у Хмельницькому не взялися. Приїхала до столиці у Національний інститут фтизіатрії і пульмонології.
— Обіцяла нам, що цього разу долікується, — каже Черенько. — Поспівчували й узяли. Підбирали м'яку терапію, наскільки могли. Лікували п'ять місяців. Днями поїхала додому на пологи. З дитиною має все бути добре. Не годуватиме її. У нас напрацьована методика переконування пацієнтів не покидати лікування. Розказуємо, що заражатимуть інших і себе доведуть до смерті. Показуємо знімки пацієнтів, які запустили хворобу і їм вирізали частини легень. Це діє. Попереджаємо, що лікування тривале, не буде легко. Підбираємо ліки, від яких менше нудить, і для зняття побічних дій. Умовляємо потерпіти. Завдяки такій роботі з пацієнтами вже вісім років виліковуємо 90 відсотків хворих на хіміорезистентний туберкульоз. У Європі та за стандартами ВОЗ одужують щонайбільше 80–85 відсотків.
Такого ж лікування потребують ті, хто заразився від носія резистентного туберкульозу. Це не обов'язково наркомани чи бомжі.
— У нас зараз лежить дівчина із заможної інтелігентної родини. Після школи готувалася вступати до медичного вузу. Рік ходила до репетитора з біології. Старенький учитель. Жив сам. Покашлював та й покашлював. Дитина зробила флюорографію, коли збирала документи для вступу, а в неї — туберкульоз. Стали шукати — звідки. Вже й учителя обстежили. Заразилася від нього. Цього року не вступатиме. Лікується. Вчитель — теж. Кашель — перша ознака, що варто зробити флюорографію. Не соромтеся пропонувати це колегам на роботі. Там тепер найчастіше інфікуються. Не в громадському транспорті, як раніше. Обстежували військового. Йому колеги сказали: чого прийшов на роботу, другий тиждень кашляєш? Біжи перевірся, вилікуйся, а доти не приходь. Туберкульозу не знайшли. Запущений кашель.
У вегетаріанців слабне імунітет
— У транспорті не їжджу. Завжди своєю машиною. Бідності ніколи не було, спілкування з групою ризику — теж. Наркотики не вживала й не курила, а звідки в мене туберкульоз? — запитує пацієнтка й не розуміє, де інфікувалася, — каже Світлана Черенько. — Стали розмовляти, а вона — вегетаріанка. Не їла м'яса й риби.
Організм не отримував білок. Імунна система не впоралася із паличкою, туберкульоз почав прогресувати. Це може статися з будь-ким, хто на дієті без риби й м'яса. Паличка є в кожного, але сильний імунітет її стримує. Для безпечного вегетаріанства фахівець має розробити дієту.
— Не в кожній бобовій культурі є всі амінокислоти, необхідні для імунітету. Вони є в м'ясі й рибі. На батьківщині вегетаріанства — розмаїття фруктів і овочів, які в нас не ростуть. А авокадо чи манго, які нам привозять, не такі насичені вітамінами, як щойно з дерева. Ми їх не їмо щодня й удосталь.
3 
35413
Коментарі