— От не завжди дорожче означає краще. У нас кухня — простенька, дешевенька. Служить п'ять років, і нема проблем. А шкаф у прихожу взяли з дорогущого МДФ (деревинноволокниста плита середньої щільності. — "ГПУ"). Виглядає багатше, темнокоричневий, точно як із натурального дерева. Року не пройшло, як плівка на краях повідлипала, коробиться. Дверці чіплялися одна за одну, повіддиралося дальше, — каже вінничанин 34-річний Микола Розанов.
Згадує, як ремонтував дверцята шафи.
— Жінка кожен день гризла за ту прихожу. Пробував підклеїти плівку клеєм ПВА, потім "Моментом". Не бере, бо дуже плотне. Суперклей наче держить, але його треба дуже багато. Поприклеював скотчем. Держиться, але вид не той. Зняв дверку, поніс у майстерню. Кажуть: дешевше купити нову.
Майстер із реставрації меблів дніпропетровець 31-річний Дмитро Черніков не радить викидати зіпсовані фасади.
— Стару відклеєну плівку вже не приліпиш назад, — пояснює. — Але її можна замінити. Я обдираю всі облущені краї, зашліфовую. Потім двічі наношу якісну двокомпонентну акрилову фарбу. Після того меблям не страшна волога і перепади температур.
Коментарі