— Приїхала додому від батьків, а при вході до будинку стоїть фонтан — чоловік зробив подарунок на день народження. Невеличкий, але гарний. Має три скріплені по центру чаші різного розміру. Пам'ять на все життя буде, — розповідає киянка Наталія Батечко, 52 роки. — У молодості казала йому, що хочу мати вдома фонтан. Жили у квартирі і можливості такої не мали. У домі ще все не закінчили, але фонтаном він мене вже порадував. Сама його раз на два тижні мию і перевіряю, чи не забився фільтр у насосі.

Продавці садових фонтанів кажуть — найчастіше встановлюють дво- чи триярусні з басейном знизу. Коштують такі 8–50 тис. грн.

— Виглядає простенько і зі смаком, але потребує багато уваги для облаштування. На ділянку із фонтанчиком треба підвести воду, каналізацію та електроенергію, — каже майстер зі встановлення садових фонтанів 40-річний Микола Трофименко з Ірпеня на Київщині. — Вода в системі циркулюється насосом. Є два варіанти роботи фонтанів. Насос подає воду на верхній подіум і звідти вона стікає в нижні чаші чи по каскаду каміння — самоточний. У струйному бачимо витікання води через форсунки. Вони є одноструйні чи з розпилювачами. Існують комбіновані моделі з двома насосами. Один подає воду на верхній подіум для вільного стікання, другий робить ­струмені.

Для оформлення фонтану використовують бетонні чи пластикові фігури й чаші або кам'яні гірки. Оздоблюють підсвіткою й музикою.

— Конструкції фонтанів розбірні, тому їх легко монтувати. Можна робити на замовлення. Виливаємо потрібну величину й орнамент — хоч жінку, хоч лебедя. У бетон додаємо необхідний колір або потім покриваємо конструкцію водостійкою фарбою, — пояснює. — Якщо великий самоточний фонтан складається із каміння, то під нього спочатку виливаємо бетонну тумбу. Зверху клеїмо камінці. Шви між камінням зароб­ляємо гідроізолюючим розчином. Такий міцно тримає конструкцію й не пропускає воду.

На зиму воду зливають. Конструкцію накривають плівкою.

×