Хто тут під***с?

Дуже здивувала реакція суспільства на скандал навколо вірша Юрія Винничука "Убий під***са". У Львові молодь провела акцію на підтримку автора. У Києві відомі патріоти і шоумени брати Капранови на літературному вечорі продемонстрували хорове виконання вірша разом із присутніми. Політолога Володимира Бондаренка, який дав хід цьому скандалу, обізвали "стукачем".

Здається, тільки Микола Рябчук з-за океану спромігся сказати, що цей вірш свідчить про поганий смак автора. Додам: і суспільства теж. А воно устами моральних авторитетів мусило б сказати авторові: базару нема, ти можеш говорити усе, що думаєш ("дабы дурь каждого была видна"). Але те, що ти сказав, з погляду вічності (тобто, мистецтва) — безпорадне. А з точки зору сучасності (себто, моралі) — гидке і недостойне звання поета.

Я не можу собі уявити, щоб щось подібне дозволив свого часу собі, скажімо, Уолт Уїтмен щодо президента США. Та його б затюкали самі американці. Звичайно, порівнювати Винничука з Уїтменом принаймні некоректно. Але справа не в персоналіях, а у принципах. У розвинутих суспільствах митці ніколи не дозволять собі подібне на адресу глави держави, навіть якщо не підтримують його політику. І взагалі — не царське це діло для поета: опускатися до рівня публіцистики чи — не дай Боже — політики. Якщо ж ти хочеш увічнити образи своїх сучасників-політиків, то зроби це в такій художній формі, щоб це залишилося на віки, як прижиттєвий портрет Бенджаміна Франкліна. Президент будь-якої країни гідний елементарної поваги суспільства хоча б тому, що його обрали мільйони. Хоча ці мільйони вже самі скандують: "Спасибо жителям Донбасса..." Але бачили очі, що купували, тож їжте тепер хоч повилазьте.

Звичайно, обрання президентом двічі судимого громадянина, та ще й з інтелектом начальника автобази — це ніж у серце інтелігента. Але це найточніший аналіз стану суспільної свідомості. З точки зору біоенергетики, люди завжди обирають інтуїтивно того, чиє біополе структурно близьке. Образно кажучи, під***са обирають під***си, а поета — поети. Отже, якщо на якомусь паркані написати: "Усі — під***си!" — то це буде близько до істини. Безперечно, нинішній президент даний нам Господом для того, щоб ми швидше позбувалися совковості. Хоча п'яти президентських років для цього замало. Треба обрати його ще на один термін, щоб потім усі вже не просто лаялися, а "вили совою" (за Т. Шевченком).

Отож замість енергійної пропаганди творчої імпотенції кожен із нас має убити під***са у собі. Мовчки і без піару.

Зараз Ви читаєте новину «Хто тут під***с?». Вас також можуть зацікавіти свіжі новини України та світу на Gazeta.ua