Тюрма погодилася заплатити за півроку лікування легень і пересадку печінки

У Сполучених Штатах Америки закриють приватні в'язниці

Департамент юстиції Сполучених Штатів Америки закликав відмовитися від приватних в'язниць. У них перебувають

195 тисяч засуджених – 12 відсотків загальної кількості. Перевірки показали, що у закладах такі ж умови, як і в державних. Контрактів із приватними в'язницями не продовжать

 

Артур МАКГЕМБІ, 57 років, управитель приватної в'язниці, Мемфіс:

– Ми отримуємо від держави плату за кожного в'язня. Маємо гарантувати належний рівень безпеки й охорони. Державні інспектори штрафують нас, якщо серед ув'язнених багато бійок, каліцтв чи зґвалтувань.

У нас перебувають 300 засуджених на термін до семи років. Розірвати з нами контракт не вийде. Бо треба кудись подіти в'язнів. Усі тюрми штату переповнені.

Розпорядок дня такий же, як і в звичайних в'язницях: прогулянка, телевізор, робота на фермі. Але у нас краще харчування, умови для перевиховання злочинців, вони не сидять у камерах по шестеро. І бюджет менший, ніж в урядових в'язницях.

2014-го як експеримент прийняли трьох довічників. Пробули в нас півтора року. Тоді уряд вирішив, що дешевше їм бути у державній в'язниці. Бо нам доводилося тримати чотирьох охоронців біля трьох в'язнів.

Раз просили забрати агресивного злочинця. Чоловік убив свою родину і сусідів. Не отримав довічне, бо мав найкращого адвоката. Охоронці не могли з ним впоратися.

Нам не довіряють терористів. Бояться, що ті проводитимуть пропаганду. Для роботи з ними треба проходити спеціальні тренінги. Педофілів теж тримають окремо. Їх не можна виводити на прогулянку чи пускати з кимось у душ. Для них має бути окремий коридор.

Шерон ОУСТ, 31 рік, лікар, Нью-Йорк:

– Мій чоловік Рон отримав два роки в'язниці за фінансові махінації. Його передали приватній тюрмі в Міссісіпі. Там заразився гепатитом і туберкульозом. ­Додому повернувся з посадженою печінкою. Розповідав, що в камері бігали щурі, туалет і душ не прибирали тижнями. Всюди лазили таргани, в їжі були личинки. Постійно скаржився на грибок шкіри.

Я два роки вимагала, щоб перевірили умови у в'язниці. Вона – власність Corrections Corporation of America. Умови визнали задовільними.

Ми подали в суд через проблеми зі здоров'ям Рона. Перше слухання програли. Корпорація заявила, що нема доказів, що чоловік заразився саме у в'язниці. Але погодилася заплатити за півроку лікування легень і пересадку печінки.

Річард ЛОУРЕНС, 57 років, прокурор, Вашингтон:

– Місяць тому інспектували у Кентуккі приватну тюрму для в'язнів похилого віку і хворих. Претензій не маю. Є геріатр. Люди доглянуті. Покарання відбувають півтора десятка онкохворих. Їх лікують. На території є хоспіс.

Приватні в'язниці виправдані для певних категорій в'язнів: жінок, вагітних, старих, засуджених за легкі злочини. Там можна створити умови, які стимулюють повернутися до нормального життя. Такі заклади треба надалі фінансувати.

Щодо решти в'язнів, то сенсу в приватних тюрмах не бачу. У них умови гірші, ніж у федеральних. А обходяться так само. Перевіряють їх раз на рік, про перевірку попереджають. Ми приїжджаємо, а в'язні їдять суп-пюре зі свіжих овочів, на столах лежать фрукти. Хоча тиждень тому 40 людей потрапили в лікарню з гострим отруєнням.

Олівер ТЕКІНС, 61 рік, проповідник, Даллас:

– Мене запросили у приватну в'язницю працювати з повторно засудженими. Перші тижні проповідував. Пояснював, що вони живуть неправильно. У неділю на службу з 80 людей прийшли двоє.

Потім домовився з керівництвом в'язниці, щоб тим, хто приходив на обговорення Біблії, давали додаткову порцію їжі. Тоді я пообіцяв, що сплачуватиму 5 хвилин розмови з рідними. Ці переговори у в'язницях дорогі.

За два роки виробили програму. Не можу сказати, що підопічні стали ревними християнами. Але дехто відрізняє добро від зла. Щороку отримую понад дві сотні листів. Звільнені з в'язниці пишуть про своє життя. Їм важливе моє схвалення. Цю програму намагалися запустити у тюрмах штату. І справді, на повторний злочин наважуються менше хлопців.

Норман ЕВАНС, 61 рік, безробітний, Теннессі:

– Сидів у в'язницях сім разів. Молодим крав автомобілі, старшим грабував кафе і заправки. Зараз сидіти можна в будь-якій в'язниці. Насильство є скрізь, але це не порівняти з тим, що було 20 років тому. Тоді тижнями могли забирати їжу, зарізати на прогулянці чи втопити в туалеті.

У приватних тюрмах відбував термін двічі. Там краще, ніж у федеральних. Лікар оглядає щотижня, простіше домовитися про умовно дострокове звільнення. Дозволяли дивитися порно. Частіше можна отримувати передачі від рідних.

Зараз пропонують мешкати в будинку для в'язнів. Поселення належить Corrections Corporation of America. Там живуть жінки з дітьми, яким нікуди повертатися після в'язниці. Мають ферму. Поряд утримуватимуть засуджених за легкі злочини.

×