Єдиний рецепт реформ — висока зарплатня держслужбовця, вважає голова Державної фіскальної служби Ігор Білоус.
Якою ви побачили податкову систему, в якій почали працювати минулого року?
Добре пам'ятаю той момент, коли очолив службу. Складно емоційно, важко фізично. Ми стикнулися із "совковою" бюрократичною системою процесів, а не результатів. З системою доповідних записок, а не зустрічей і прийняття рішень. Одні пишуть непотрібні папери, інші кудись несуть, а треті ці папери підписують. Додайте безліч технічних проблем: "сервери" падають, шлюз не працює, бази даних барахлять. Банально відсутній електронний документообіг. Немає електронної пошти. І все це зараз, коли податківець не сидить на місці, а в полі працює. Коли мобільний телефон — частина людини. Це все — на тлі відсутності фінансування від держави.
Півроку пішло тільки на те, щоб зрозуміти, як діє система, які має відгалуження. Це дозволило вибудувати систему, що з усім цим робити. Наша служба — наче величезний корабель. Страшенно довго розвертається, потім повільно заходить в бухту. Зараз можна сказати, що ми точно розвернулися. А ми самі — наче футбольна команда. Кожен знає, бігти йому, стояти чи подавати м'яч. Цю систему немає з чим порівнювати. Ми всі зараз живемо ніби вперше. Банківська система лежить. Падіння імпорту - 30%. І при цьому всьому ми збираємо податки і виводимо бізнес з "тіні".
Як змінилася структура і діяльність служби за цей рік?
Для фіскальної служби це був рік свіжої крові, людей з бізнесу. Рік мобілізації ресурсів. Стояла задача вижити і втримати господарство на плаву. Треба було не завалити митний і податковий плани, або хоч би не нашкодити. Загалом, все йде з позитивним прогнозом і надалі. З головним завданням від президента та прем'єр-міністра, а це наповнення державного бюджету, наша команда повністю впоралась. Паралельно оптимізуємо внутрішню форму фіскальної служби. Але якщо минулий рік був періодом стабілізації, то на цей рік ми поставили амбіційні цілі. До податкової системи розробили підхід, який використовують до хворого пацієнта. Можна щодня годувати аспірином, але зникнуть лише симптоми.
Треба діяти радикально. Торік ми провели велику боротьбу з так званими "конвертаторами" - тими, хто допомагав уникати значного відсотку податків. Ніхто, підкреслимо, ніхто за всі роки незалежності цим не займався. Схему лише підлаштовували так, щоб була вигідною. Також ніхто до нас не робив інвентаризацію процедур державної податкової інспекції. Зараз це робиться. Ще не викорінили, правда, "лівий" алкоголь і "ліві" цигарки, але це попереду. Потроху навчаємо бізнес: запровадили відеороз'яснення. Їх можна знайти на офіційному сайті ДФС та на нашому каналі на YouTube. В них вам директор профільного департаменту або його заступник розкаже, як працює той чи інший закон, відповість на всі питання.
Чи звільняють зараз корумпованих податківців?
Коли у фіскальну службу прийшла нова команда, тут було понад 62 тисячі працівників. Нині трохи більше 54 тисяч. Ще до ухвалення Закону "Про очищення влади" протягом першого місяця роботи я провів зустрічі зі всіма керівниками департаментів та керівниками областей. За результатами цих співбесід було прийняте рішення по звільненню 94 керівників, які здійснювали політику попередньої влади, із 108. Також звільнились понад 6,5 тис. посадових осіб. Серед звільнених – уся керівна ланка міністерства (міністр і його заступники), 22 із 26 керівників департаментів центрального апарату, 23 із 28 керівників головних управлінь територіальних органів, 21 із 28 керівників слідчих підрозділів податкової міліції головних управлінь територіальних органів, 24 із 26 керівників митниць. На виконання Закону "Про очищення влади" звільнено ще 103 працівників, з них 84 керівника. Важко було пояснювати деяким "персонажам", чому ж їм треба раптом йти з роботи. Деякі так вкоренилися, що не уявляли без служби свого життя. Це що стосується податкової. А коли говоримо про звільнення в митниці, завдання ускладняються удвічі.
Нам обіцяли, що від звільнених лишиться зарплатний фонд, який буде розподілений по тих, хто лишився. Цього зроблено не було. Натомість з апаратними функціонерами звільнили й потрібних людей. Їх нема кому замінити. Щоб звільняти, треба спершу зрозуміти, що ми дамо людям потім. Колосальна кадрова проблема є не лише у нас, а й по всіх структурах державного управління. Люди працюють на ентузіазмі за три тисячі гривень на місяць. Є й проблема зі статусом державного чиновника, який має безліч непотрібних нікому функцій. Уявіть, з чим ми стикнулися: 2400 функцій на рівні центрального апарату, 1900 - на рівні регіонального. Кому це потрібно? Але така машина "працювала" роками.
Але чи зменшили такі масові звільнення реальний рівень корупції?
Звільнити всіх і вся — це політичний популізм і зовсім не вихід. Я – не політик і за посаду не тримаюся. Звик діяти не за політичними, а бізнесовими законами. За такого підходу рецепт від корупції в податковій сфері значно спрощується. Нічого вигадувати не треба. Будь-який держслужбовець має заробляти 2/3 зарплатні приватного сектору. Тільки так. Цей етап давно пройшли Чехія, Сінгапур. А в Польщі митників і податківців значно більше, ніж у нас. Там тільки податківців 62,6 тисяч. І це при тому, що населення України перевищує населення Польщі, а кордонів у нас значно більше. До того ж, для наповнення бюджету є багато прихованих ресурсів. Податки не в повній мірі платять багато державних підприємств. Половина економіки — "в тіні". Незібраними лишаються 20-30%. Над вирішенням цих проблем треба працювати роками, і ми цю роботу вже почали.
Та при цьому люди вимагають прозорості вже зараз.
Нам менш як за рік вдалося ліквідували значну частину ухилень так званої "тіні". Так, ми не перемогли "тінь" повністю. "Партизанські" тренди, звісно, лишилися. Нам щодня дзвонять, кажуть: "От ваш податківець Іван Петрович збирає з людей гроші на рівному місці". Це означає, що процес змін та перетворень на місця доходить повільно. Десь свідомо гальмується або ігнорується. Але він іде.
Ми прекрасно знаємо, що насправді відбувається. Всім відомо про районних "царів" і місцевих "хазяїв". Зараз служба — трирівнева: "Київ-регіон-район". Плануємо прибрати одну зайву ланку і зробити структуру дворівневою, швидкого реагування. Приберемось на рівнях певних управлінь. Буде центр, який безпосередньо спілкується з районом. Люди матимуть більше повноважень. Тоді поступово сформується культура платника і культура податківця. Є те, що відчути люди можуть вже зараз. Аудиторських перевірок стало в рази менше, а ефективність їх стала вищою. Тобто тиску на бізнес через перевірки зараз вже немає. Після створення ДФС структура почала працювати як єдиний інтеграційний орган. Та вертикалі влади в ДФС ми точно не будуємо.
Вас асоціюють з застосуванням "податкового компромісу". Що дала ця практика державі?
Це ще один наш радикальний крок. Закон про податковий компроміс набув чинності 17 січня 2015 року. Запрацював він буквально тільки що. Держава вперше в історії розвитку національної економіки пробачає підприємцям раніше недоплачені податки за відносно невелику компенсаційну плату у сумі лише 5% від обсягів занижених податкових зобов'язань, тоді як решта 95% вважатимуться погашеними. При цьому кримінального переслідування не буде. На жаль, після того як прем'єр-міністр призначив службову перевірку в ДФС, кількість заявок на податковий компроміс трохи зменшилась. Але ситуація рано чи пізно має стабілізуватись. Хочу наголосити, що другого дублю податкового компромісу не буде. Це унікальна і одноразова акція. Цим варто скористатися.
Що втратила податкова сфера від існування безконтрольної території на Донбасі?
Розмір податкових надходжень до бюджету на 2014 рік розраховували, враховуючи Крим, нормальний розвиток підприємств Донбасу. Всього цього у нас, по суті, не стало. Від агресії на Донбасі економіка втратила 20% свого потенціалу. Ми втратили всі економічні зв'язки з цим регіоном. Результат — всі показники в "мінусі". Виріс лише курс долара. А золотовалютні резерви можна втримати лише за рахунок нових міжнародних кредитів. Але при цьому всьому ( анексія Криму, війна на Донбасі) наша служба на 3,5% перевиконала план надходжень податків до бюджету за 2014 рік. І все це за рахунок детінізації, яку активно проводимо. Є чітка статистика про те, що адміністрування саме цих податків стало значно кращим, ніж за часів попередників. Зокрема, коефіцієнт збору ПДВ із ввезених на митну територію України підвищився на 11,1%. Коефіцієнт з бору ПДВ із вироблених товарів в Україні підвищився на 21,4% - "тіні" стало менше.
Як простому українцеві можна буде зрозуміти, що реальні зміни в податковій системі відбулися?
Ідеальною українська податкова система стане тоді, коли люди не знатимуть, як звати головного податківця. Спитайте прізвище податківця Польщі чи Швейцарії. Навряд чи його вам назвуть. Лакмусовим папірцем буде фраза пересічного українця: "Та я не знаю, де та податкова". Але в той же час робимо систему такою, аби платник податків знав: якщо не сплатить все прозоро і відкрито, до нього прийдуть. Не треба витрачати час, людські ресурси, гроші, аби ганятися і виловлювати махінаторів. Треба впровадити систему, яка б унеможливила ці зловживання. Саме для цього ми розробили систему електронного адміністрування ПДВ. Має запрацювати з першого липня, а до того будемо проводити тестовий режим. Маємо тепер дуже гарний алгоритм, який би вираховував фіктивний податковий кредит. По суті, отримано механізм, з допомогою якого можемо "розкласти" будь-яке державне підприємство. Цю роботу виконуватиме машина без впливу людського фактору. Раніше такого не було, зараз вже є. Електронна програма не бачить ваше обличчя. Не відрізняє власника дрібного магазинчика Іваненка чи олігарха відомого на всю країну. Ким би ти не був: не заплатив накладну — до побачення.
Панує міф, що з великого бізнесу ви збираєте податки передплатами.
Покажіть хоч одного крупного платника податків, таких як "Київстар", якому ви скажете: "А ну, дайте 100 мільйонів!" На вас крупний бізнес подивиться круглими очима і скаже: "Це було раніше, а зараз — все". Ми хочемо, щоб значна частина податків сплачувалася дистанційно: податок за майно, транспорт. Аби їх легко можна було оплатити через айбокси, банкомати тощо. Щоб не треба було нікуди ходити. А тим часом в країні — 330 інспекцій. Повна нісенітниця. Достатньо трохи поїздити по країні, аби побачити, що будували ці інспекції для брата-кума-свата. Питання, навіщо вони. І таких подібних речей непомірно багато.
Враховуєте досвід реформ податкової в країнах Європи?
Насамперед вивчаємо, як це працює в Польщі, в Німеччині. Але маємо обрати ті речі, які в певний момент ефективно спрацювали. Лише такі речі можна змоделювати під українські реалії. Треба шити костюм на себе. Чужий не підійде. Бо всі розміри — різні. Запрошені на посади грузини — це добре. Але розміри України та Грузії — неспівмірні. Те, на що у них пішло півроку, у нас можна зробити за рік-два. Раніше українські чиновники мислили тільки тим періодом, на який приходять до влади. А треба мислити на десятиріччя вперед.
Як змінюватиметься українська митниця?
Що таке митниця зараз? "Скільки важить контейнер, двісті гривень у паспорті". Щоб перебудувати її, складного придумувати не треба. Це має бути прозора служба бізнес-типу у складі ДФС. Формально, митниця та податкова – це один орган. Але на практиці лише зараз розпочато процес повноцінного об'єднання в ефективну структуру. Разом з колегами з МВФ розробили два можливі варіанти розвитку митниці, один з них найближчим часом буде втілений в життя.
За яким принципом будете встановлювати податки?
У нас країна, економіка якої розвивається. Так було в усьому світі і так лишається. Податки мають бути зі споживання. Бо ми – нація, яка споживає. Відповідно треба стимулювати виробництво і розвиток економіки. Тому фокусуємося на ПДВ, податку з фізичних осіб, акцизі, ренті. Всі решта податків другорядні.
Будете зменшувати податки для малого і середнього бізнесу?
Прикро, що люди останнім часом стали менше читати, тому мало знають. Серед українців панує багато міфів. Мені кажуть: "Поставте всім 5% або 10% податку і досить". Та зменшення рівня податків не балансує систему. 5-10% - це доля острова Гаїті. Україна ж — велика держава. Політичні рішення важкі. Підняття тарифів, пенсійного віку, податків. Результату реформ за три місяці не буває не тільки в нас, а будь-де. Бальцеровича в Польщі за такий радикалізм теж проклинали, а зараз до нього сповнені поваги. Перше, що зробили, коли прийшли, це запропонували єдиний соціальний внесок до 10%, а податок з фізичних осіб до 15%. Разом вийшло 25. Це те, що однозначно вивело б з "тіні" майже всі зарплати. Ідея не реалізувалась, бо дефіцит бюджету на той час був великий - під 100 мільярдів. Ніхто не вірить в детінізацію. А віру на папір не вкладеш. Тому ми розробили іншу систему з простими критеріями: якщо роботодавець збільшує зарплатний фонд на 20% порівняно з минулим роком, то вже може розраховувати на низький єдиний соціальний внесок.
Враховуючи девальвацію гривні, всі рано чи пізно отримають індексацію зарплатні на рівні понад 20%. Зараз люди не довіряють системі. Всі ми платимо дорожній збір, а дороги не стають кращими. Йде податок на війну, а невідомо, як його використовують. Якщо ми понад 20 років жили в борг, швидких змін не буде. До того ж, традиційно мало людей отримують задоволення від того, що справно платять всі призначені їм податки. Податкова будь-якої країни має не дуже приємне обличчя. Це природний процес, якою б досконалою система не була. Якби я не був налаштований оптимістично, то навряд чи вдавалося б робити службу продуктивною інституцією, а не караючим органом.
2 
8642
Коментарі