Як зміниться економіка у зв'язку з військовими діями на Донбасі, до чого слід готуватись українцям та як виправити ситуацію Gazeta.ua розповів Андрій Блінов, економічний і фінансовий експерт, проектний менеджер "Ліги Фінасового Розвитку".

- Внутрішня економічна криза України пов'язана з послідовним ланцюгом помилок уряду. Як і попереднього, в принципі, який не знаходив стимулів для зростання економіки. Після закінчення Євро-2012 в нас завершився інвестиційний процес. Ми знаходились весь час на межі рецесії. Перелому немає, і навряд буде. Безробіття ростиме до 8%. Вже зараз зростає дебеторська заборгованість, тобто підприємці не отримують грошей за відвантажену продукцію. Товар залежується на складах. Зупинив своє виробництво Запорізький автомобільний завод. На авторинку України це — лідер.

- Чому проблеми в економіці нині набули таких масштабів?

- Наша помилка в тому, що уряд малює оптимістичний сценарій, який потім не справджується, і виправдання цьому — ми не були готові, за планами все мало бути чудово. Нині потрібно готуватись до песимістичного сценарію аж до 2015 року. Буде краще — це удача. Інакше знову буде безкорисне екстренне засідання уряду до ночі, сидіння у Верховній Раді з вимогою прийняти закони. Нам потрібно готуватись найближчим часом до падіння економіки на 10%, інфляція — 20%, обмінний курс — до 15 грн за долар.

- Яка в України ситуація з торгівлею на зовнішніх ринках?

- Світовий попит на українські товари не падає, і це вже добре. За останній рік у нас збільшився експорт в Німеччину, Китай, Туреччину. Звісно впав експорт в Російську Федерацію на 26% за відомих причин. Уряд на рівні експертних груп має порахувати наслідки його падіння вже на 50%, бо очікується лише загострення відносин із Росією, і чим далі — тим все більше. В умовах прямої військової інтервенції очікувати динаміки торгівлі з країною-агресором — абсурд. Торгівля з Росією лише по товарах — складає 7, 5 млрд доларів. Їх не можна буде компенсувати ні на ринках Китаю, ні на Європи, тим паче за один рік. Ми можемо розраховувати лише на часткове погашення цієї втрати, не більше, ніж на 2, 5 мільярди. Відповідно в нас посилюється дефіцит платіжного балансу.

- Коли чекати допомоги від Міжнародного валютного фонду?

- Повідомлення про це слід чекати наприкінці цього чи на початку наступного тижня. А саму місію МВФ - у вересні. Україна проситиме об'єднати третій і четвертий транш в сумі 2,8 млрд доларів.

- Що потрібно робити вже, аби покращити економічну ситуацію?

- Не допустити тотальної економічної війни з Росією та Митним союзом. Бажано на неофіційному рівні мати якийсь інститут представництва при Митному союзі і при регламентній комісії. Бо війни колись закінчуються, а торгувати із сусідніми країнами ми будемо. Все одно є певна риска в торгівлі з Росією, до якої ми зрештою повернемось. Експорт у Росію чи Білорусь все одно не буде на рівні нуля. А ринки ми можемо втратити.

Необхідно вести роботу з Мінськом та Астаною. Вони дуже не зацікавлені в ескалації конфлікту. Чому впав експорт в Казахстан на 53%? Бо транзит пролягає через Росію. Астана зацікавлена в торгівлі з Україною.

Уряд повинен публікувати доходи й витрати бюджету. Прозорість збільшує довіру до уряду, до органів влади в цілому. Це ще раз покаже, що щось у цій країні змінилось від часу повалення Януковича. А зміни вже є. Відразу стане видно, де крадуть, де є корупція. Звісно, 15% закупівель, пов'язаних із закупівлею озброєння, функціональною безпекою необхідно засекретити, але ж решту 85% - освіту, охорону здоров'я, культуру — можна побачити. Це буде відкрита інформація. А не просто "Наші гроші", які публікують тендерні дані. Тоді міністерство культури подумає, чи проводити йому конкурс словесності за 10 мільйонів доларів, кажучи образно.

Треба відмовитись від ідеї створення служби фінрозвідки як непотрібної. Йде бюрократична возня, протистояння між кадровими співробітниками податкової міліції і УБЕП, канат перетягують МВС і Державна фіскальна служба: хто контролюватиме потоки, хто направлятиме перевірки. Не ясно досі, хто має контролювати саму фінрозвідку: Верховна Рада, Міністерство фінансів, якась громадська організація чи хтось інший.

Нацбанк має слідкувати за банками та певними підприємствами. Потрібно присікати спекуляції.

Держава має переходити на військову економіку. Відповідно переробляти програму зайнятості населення. Українські виробники вже нині заявляють, що готові виробляти засоби захисту та зброю, які можуть бути затребувані.

Необхідно ставити на керівні посади спеціалістів. Не може людина з Майдану вирішувати питання ліквідності банків.

- Як оцінюєте роботу голови Нацбанку Валерії Гонтарєвої?

- Зі зміною голови Нацбанку бачу позитивні зрушення, бо попердній міністр Кубів не міг відмовити прм'єр-міністру Арсенію Яценюку. А Валерія Гонтарєва вміє сказати "ні". Вона забезпечує платіжну дисципліну банків. Щоб банки не падали, як карткові будинки. Це те ж рефінансування, за яке її критикують. Але вона й не є в чіткій опозиції до уряду, що теж важливо.   

×