Українці почали звикати до нових цін, а щоб пережити кризу, раніше виходять з декрету і їдуть на пошуки роботи за кордон. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповів Богдан Лемещук із Рівного.
"Життя у все вносить свої корективи, - говорить Лемещук. – Я сім років працював на меблевій фабриці, але у вересні зарплату почали затримувати. Звільнився і поїхав на заробітки в Польщу. Там теж меблі складаю, але отримую у 2,5 раза більше. Маю двох синів-студентів. Дружина стоїть на біржі. Пропонують іти працювати в жек прибиральницею або двірничкою. Навесну хоче їхати у Польщу на птахофабрику. Щоб жити, як до кризи, нам на чотирьох треба хоча 10 тисяч гривень. В моєму віці у Рівному чи Львові знайти високооплачувану роботу непросто. Доводиться їздити на заробітки, жити по два місяці без сім'ї. А що зробиш? Мусимо звикати до нових цін".
Лучанка Світлана Гайвороня через кризу змушена раніше вийти з декрету.
"Дитині ще нема 2 роки, а я вже мушу вийти на роботу, - каже жінка. - Чоловік піде в декрет замість мене. Бо він отримує 2 тисячі гривень, а в мене буде зарплата чотири тисячі".
На дитину отримує 830 грн допомоги.
"Цього дуже мало, - пояснює Світлана. - Найдешевша пачка памперсів зараз 220. До кризи можна було купити пачку за 100. А їх вистачає на тиждень. Подорожчало дитяче харчування. Добре, що одяг не доводиться купувати. Майже все залишилося від старшого сина. Декретні виплати треба підняти удвічі, щоб вистачало на маму і на дитину".
Через високі ціни на товари і послуги українці не мають змоги заощадити.
"Заробляю 7 тисяч гривень. Половину віддаю за квартиру. 500 плачу за комуналку в однокімнатці, - розповідає Назар Крамар, який працює програмістом у Києві. - Три тисячі залишається на харчі і проїзд. Нічого з одягу не купую вже півроку. Дружину скоротили у жовтні. Працювала в авіакасах. Знайти роботу не може вже три місяці. Просити про підвищення у шефа не ризикую, бо в нас теж говорять про скорочення. Якби заробляв 10 тисяч, почувався б впевненіше. Люблю відкладати 1-2 тисячі на "чорний" день".
2 
35413
Коментарі
1